Події тижня.

Цей тиждень пролетів швидко, так як робочих днів було лише чотири. Але не дивлячись на це, я був замучений в кінці тижня. Причина проста — фізичне знесилля :). Точніше відсутність фізичних навантажень. Як результат, я мав не зрозуміло який приступ 2 тижні тому. Хто ще не знає, 5 числа я спокійно їхав на роботу... аж раптом мені потемніло в очах і чую, що серце випригує і не можу дихати... (знову забув як дихати!!!! :(:(:(). Все, що витиснув з себе, це сказати тіточці, біля якої стояв у метро: ХЕЛП МЕ ПЛІЗ та взяти її руку та прикласти до свого серця... Вона мені зразу дала місце і вже хотіла швидку викликати на найближчу станцію метро... як вмів пояснив, що в мене таке буває та не треба швидкої, лише місце, щоб сісти і розслабитися. Так як медичної страховки місцевої ще не маю, то сам виклик швидкої (по-моєму біля 250$-500$) може стати причиною серцевого нападу :). Хоча маю страховку з Онтаріо. Саме цікаве, що так числа 4го, я скурпульозно почав вивчати медичну систему Канади, так як кожна провінція тут, це як окрема держава, і має свої нюанси. В Онтаріо (там є славне місто Торонто :)) медицина безкоштовна і вступає в дію після 3ох місяців перебування в провінції, в Брітіш Каламбія — ти мусиш платити так званий monthly premium — тобто страховий мінімум 54 $ в місяць на людину, а далі гнучка система знижок коли є сім'я, діти, річний дохід. Кому цікаві деталі, дивіться тут. Ця належність до Медичного Сервіс Плану є обовязковою для жителів Брітіш Каламбія і вступає в дію після 6 місяців перебування у Брітіш Каламбія. Тому, коли кажуть, що медицина на халяву в Канаді — це відносно. В Онтаріо при сплаті податку в кінці року, сума на медицину включається в податки, а в Брітіш Каламбія - то окрема парафія :). Тому і виходить, що податки брітіш колумбійці платять менше... але це не так. Не дивлячись на це та подивившись на стан медицини в Америці (фільм Sicko by Michael Moore — автор Fahrenheit 9/11), я все таки впевнений, що тут медицина БЕЗКОШТОВНА (при середній зарплаті канадійця 40000$/рік — заплатити 600$ на підтримку медицини тобто 1.5% від зарплати то не є так і багато). Не знаю на скільки ця медицина якісна, і дай Боже, щоб подовше не доводилося відчути це не власній шкурі. Бо думки і розповіді чув діаметрально протилежні, а істина десь, як завжди, по середині. Бачив лише одне, що швидка тут їздить дійсно швидко і забезпечення її явно на порядки вище українських швидких. Я мовчу про життя ЛІКАРЯ тут і про його соціальний/матеріальний статус. Не до порівняння...
Щодо мого інциденту — це все просто пояснити. Сидяча робота і не загорами геморой, простатит, імпотенція ну, і як фінал — інфаркт або інсульт. Картина не втішна і надо шота рєшать :). І те, що в мене в спині нерв защемило — це дзвіночок, що я вже на стартовій прямій цього невтішного прогнозу :) здобутків сидячої роботи. Вихід простий — добре харчування, мінімум нервових переживань та активний спосіб життя!
Почнемо з першого — харчування. Без сумніву, що перевершити мою маму в приготуванні їжі, це є не реально :). Моя бабця також, ще в радянські часи, завжди щось придумувала, щоб здивувати оточення при скудному виборі продуктів на ринку. Але її маково-горіхово-ромові торти я памятаю добре до сьогодні. Це була просто смакота, яку не можу ні з чим порівняти і до тепер... Я згадав мультфільм Ratatouille (2007). Коли я його дивився в кінотеатрі там була сцена, коли ревізор попробував творіння кухаря-мишки і в нього в мить згадалося дитинство, як мама приготувала якусь його любиму страву... скажу чесно, що в мене пішли мурашки по шкірі і сльози на очах. Я зразу згадав, як мама колись заставляла мене їсти і казала, колись згадуватимеш і думатимеш, який був дурний ... вже згадую. Але, як то кажуть немає нічого поганого, щоб на доре не вийшло. Мамина та бабціна школа залишили слід :). Цей тиждень я просто фотографував те, що собі приготовував їсти. На снідакок в мене стандартно: пластівці кукурудзяні + курага , банан, ізюм, мускатний горіх, грецький горіх + молоко або сік. А на обіди вечері було наступне... і, як кажуть, дівчата!!! де дивилися ваші очі :):):) - такий талант не розгледіли — дивіться тепер в інтернеті :) мої кулінарні творіння. А ще я вмію багато чого :), перелічувати довго... одним словом, такий бриліянт пропадає... Ладно все про себе та про себе. Знаю, що треба скромнішим бути.... але не виходить.
Минулого тижня я також відвідав з дружнім візитом японський ресторан. Олег десь знайшов цей заклад і запропонував мені з'їздити. Ми там і повечеряли. Було дуууууже смачно і не дорого. Одна з фотографій є з цього ресторану — а не з мого домашнього столу :). Можливо треба буде попробувати що смачного їдять інші нації — тобто походити по різним національним ресторанчикам. Мезину та супрастіну в мену багато :), а розширити свій кулінарний кругозір лишнім не буде :).
Нерви — нерви... легко говорити: не переймайся, не хвилюйся, не переживай. Напевно це, все таки, залежить від кожної особистості і це закладено на генному рівні як вижити в цьому світі кожному індивідуму. Згадую серіал IT Crowd. Там є ціла серія присвячена стресу... Просто абалдєнний фільм. Рекомендую подивитися. Стрес, як рукою знімає. Але в загальному напевно немає однозначного рішення. Коли організм чує, що все — приїхали, тоді і включаються тормозні реакції — пофігізм, просте “забивання” на все і так далі. Кожному своє.
На рахунок активного способу життя. Це у нас родине :). В мене так активності на десятьох, але не має де тратити :). Я вже писав на рахунок спорт комплексів тут. Не минуло і ще одного місяця, але все одне Євроспорт у Львові на першому місці по чистоті та сервісу у моєму суб'єктивному рейтингу. Сьогодні є неділя. І в мене найбільша проблема — де подітися і як провести вільний час. Бо завжли є спокуса проспати цілий день. Але я не піддався спокусі у цей раз... Ще в суботу після прибирання квартири (такий собі лайт фітнес :)) я вирішив піти на розвідку у спорткомплекси у найближчому радіусі 10 км. По гуглу нагуглив 15 лінків але так як мені Олег показав один з комплексів біля тогрового центру Metropolis, то я в нього і вирішив піти і не шукати пригод собі на голову. Скажу зразу — не дойшов. Так, як зробив стратегічну помилку: я пішов не навпростець, як співає наш Поплавський, а через торговий центр. Так і пролетіло 2 години. В результаті, крім ecco я знайшов ще одну файну фірму — Columbia :). А яке в них взуття виявилося файним і чомусь дешевим... як кажуть взула та забула... в мене так і вийшло. І вже потім мозок та здоровий глузд казали, що в мене повна хата ecco (а вони як ковзани — важко зношуються) та не потрібно мені ще одну пару осіннього взуття, навіть такого красивого, як я взув пару хвилин тому... хоча і ціна по-моєму OK як на халяву — 80$. З цією думкою я проспався, і ранком всетаки душа ще хотіла нового взуття на халяву... Сьогодні я вернувся в магазин і побачив це взуття знову... все сподобалося... ціна не сподобалася 135$. Вчора якась потвора не не своє місце поставила.. ніякої знижки немає :(. Думаю за 135$ завжди встигну купити. З таким настроєм я дійшов до басейну. Тобто рекреаційного центру: басейни (один дитячий, один дорослий), сауна, джакузі, тренажерний зал. За вхід платиш $5.10 + 2x0.25$ (роздягалка в басейні і тренажерній частині комплексу). Щодо роздягалок — то єврейська система 40+40 = рубль 40 тут працює на ура. В роздягалці ти кидаєш 25 центів кожен раз, коли закриваєш свою камеру схову. От, наприклад, забув мило — давай ще 25 центів! От так і тренується організованість мас :). Щодо мас. В більшості це китайці. Такі кумедні — вcі такі задоволені життям, радуються всім дрібницям та так захоплено один одному щось завжли говорять... це плюс - настрій підмімає. Що їх багато — це мінус :) і настрій просто.... В комплексі я провисів 4.5 години — зал (перший раз після Торонто, майже не плавав бо китайці... дивись вище :) + сауна та джакузі...). Так день і пролетів :). А зараз був весь в хорошому настрої та натхненні для написання цього блогу, п'ючи китайський ароматний чай та заїдаючи німецьким печивом.

P.S. У моїх друзів Андрія та Іринки Бідочків цього тижня народився хлопчик з чим і вітаю їх від щирого серця! Здоров'я, Достатку, Удачі та Божого Благословення для нового жителя Землі!!!

P.S.P.S. Місяць жовтень - традиційно червоний у моєму записнику. Я вже пропустив річниці весілля кумів Ігора та Іринки Новосадів, Юри та Олі Токарів, день Народження похресниці Христинки, а попереду ще так з 10 екшинів, які я пропущу... Це дійсно САМЕ ВАЖЧЕ, чим треба жертвувати прийнявши рішення бути в іміграції. Але моя любов до всіх моїх рідних/друзів не має кордонів!!! З цим і живу. Здоров'я, Достатку, Удачі та Божого Благословення усім моїм любимим людям на Землі!!!!