суботу, серпня 28, 2010

Завершення літа.


Не мав у планах сьогодні писати блог. Сам не зауважив, як просто опинився у ситуації, коли є сила, натхнення та ВІЛЬНИЙ час. Тому маю змогу насолодитися простим тайпанням на клавіатурі не програмного коду, а просто думок :).
Уже четверте літо я провів у далекій Канаді, а мені подобається тут все більше та більше. Це літо майже увесь час я мав чудовий відпочинок завдячуючи, як це не дивно, глобальному потеплінню :). Вода у Ванкувері прогрівалася на стільки, що можна було купатися в океані та насолоджуватися прекрасною погодою у горах навкруги. Я це з успіхом і робив при кожній можливості: субота-неділя - океан та гори, будні - вечірні пробіжки по парку біля дому навколо озера + це все перемішувалося з веселими паті у колі друзів. Так все не буде - я завжди пам'ятаю цю фразу, і тому користуюся моментом, отримуючи задоволення від життя. Доречі, дякуючи Григорію, Олі, Генику та Оксані я мав змогу одні з вихідних провести у Келовні - такому собі канадському Криму: краєвиди та клімат один в один. Не маю біля себе фотографій, тому просто повірте ;). Так і літо пройшло.
Перечитав, що написав вище і якось все дуже красіва виходить. Таке враження, що я тільки і відпочиваю. Не переживайте за мене! Я також паралельно багато працюю. Основна проблема, і водночас і задача, як зберегти своє здоров'я у мої немолоді роки :), сидячи за комп'ютером цілий робочий день. Як згадаю свої 15 років і комп'ютер ІСКРА-1251, від якого не міг відірватися, набираючи програму на російському бейсику (типу EСЛИ К = 1 ТО Н = Р + 1 ИНАЧЕ Н = Р - 1 ВСЕ) а з очей лилися сльози :)... ні-ні! - не від радості, що програма запрацювала, а від того, що частота чудо монітору була мала. От і думаю, чому ніхто не відігнав мене тоді або, принаймні, серйозно не говорив про те, як треба берегти очі та спину, сидячи за комп'ютером. А ще краще - просто займатися спортом на свіжому повітрі. Хоча, ,напевно, і казали, і відганяли Але чи то я тоді це слухав? Як це може щось колись мене боліти??? Ось це колись і прийшло - про очі я поки-що мовчу, а от місяць тому спина вже боліла не по-дитячому і залишалося лише два варіанти: або марихуана або доктор та фізичні вправи... Я, як каже відома пісня "... той наркотик не ужию ніколи-ніколи", тому вибрав другий варіант.
Тут костоправ називається хіропрактор. Доречі, коли я приїхав у Ванкувер, то на кожному кроці я зауважив таблички "CHIROPRACTOR". Я чомусь не здогадався подивитися у словник за значенням невідомого словома. Не питайте мене яким методом я асоціював це з словом "хіромантія" і думаю, от лохотрони тут на кожному кроці: ну, звичайно, є люди які читають твою долю по руці, але так щоб на кожний мікрорайон було по кілька десятків читців так це вже занадто. Як виявилося, це зовсім інше і я вже на порозі закладу з табличкою "CHIROPRACTOR". Після кількох (тобто 5 сеансів по 15 хвилин за 220$ [60$(перший раз)+ 4 x 40$], з яких я заплатив 44$, решта - покриває страховка), я знову чую себе дуже добре. Тепер вам зрозуміло чому я бігаю по парках після роботи:)? Пора ще й згадати йогу і тоді питання спини відпаде... Так вже другий місяць поспіль стараюся робити зарядку очей кожну годину - теж стала нормою. Як мінімум, очі перестали замучуватися від поглядів на монітор :). Тому на цьому місці я закінчую тайпати і продовжую берегти здоров'я, відганяючи себе від комп'ютера. Будьте радісні веселі, та здорові і до наступних постів!
П.С. Сорі, не вистачило мене на більше спогадів про Австралію. Будемо жити сьогоденням а не минулим. Буду готуватися до наступної подорожі до Австралії, де все буду описувати не відходячи від подій :) по свіжих слідах.