неділю, січня 27, 2008

Тиждень в мене видався вдалим :).

Так як лижний комбінезон я купив ще тиждень тому, то можна було б зробити висновок, що я серйозно настроєний покорити лижні траси Ванкуверщини... До реалізації моїх наполеонівських планів не вистарчало дрібниці - лижнього спорядження. Я вже писав раніше, що за великі гроші купити його не проблема і будь-хто може, а от на халяву ... Ну халяви просто не буває... я витратив 2 вихідні дні, щоб все-таки купити те, що я хочу і всього за 21.5$ (лижі 5$, палиці -1,5$, чоботи — 15$) в одному з магазинів типу планета суперсекондхенд :). Я розумію природнє питання: чому ж такі дорогі чоботи!!! Відповідаю: тому що мені совість не позволила заплатити менше. Просто на взутті не було ціни і я, з жалібними очима та невпевненою англійською :), запитався скільки? Мені відповіли, що ми — доброчинна організація, яка помагає бідним купляти життєво необхідні речі (в моєму варіанті лижі...) за символічну ціну, а кошти направляються на їжу ще біднішим... Я думаю, ну косити я канєшна можу, але не на стільки ж. І, так як в мене в гаманці було всього +-20 дойлярів (не переживайте - решта на кредитках :) та банківських рахунках), то я вирішив за лижі дати 15 :). Не знаю чи це виглядає логічно, але настрій в мене піднявся після цього екшину “доброчинності” з моєї сторони і я вирішив його закріпити: купив собі літрову пляшечку мартіні (13$) та хорошого французького вина (750ml-22$). От такі в мене контрасти. Але результат досягнуто і наступних вихідних я піду кататися на лижах!!! Бай зе вей, зразу хочу засмутити скептиків, які думають, що якість лижнього спорядження погана. Як не дивно, ніц йому не бракує, хіба що не патнове... думаю, коли добре кататимуся на лижах, то куплю собі пантове... а зараз і це мені виглядає не гірше, ніж я брав на прокаті у Львові...

Я вернувся до перечитування місцевих газет. Знову вразило в газетах те, що купа насильства навкруги: стріляють, грабуть, обдурюють на кожному кроці... От і думаю: піддатлива людина просто з дому не виходитиме, базуючись на подану інформацію. Задав собі питання чому так раптово стало багато кримінальної хроніки? Відповідь не заставила мене довго на себе чекати.... ті ж газети під кінець тижня виступали з пропозицією збільшити видатки місцевого бюджету на міліцію у поточному році, бо в 2007 році виявилося мало потратили. Як подивився на видатковий бюджет Ванкувера 2007, то просто ... вирішив вам його написати, щоб не коментувати (в мільйонах доларів): Бюджет міста — 848(100%) з яких: міліція — 179 (21%); упорядкування парків — 91(11%); пожежна служба — 80(9.5%); вода — 74 (8.7%); каналізація — 71(8.3%); сміття — 35 (4%); бібліотеки — 34 (4%) інше — 284 (35.5%). Цікаві ріоритети витрат одним словом.

Ще одна річ, що мені впала в око :): запаси картоплі у світі. Вразило те, що Україна 5та у світі після Китаю, Росії, Індії та Америки по вирощуванню, а от по перебці (типу на чіпси :)) її не згадують у лідируючих позиціях. Висновок — все бабло за кордоном робиться і до України вертається у вигляді чіпсів лейс :).

А більше не має що і писати, басейн, зал, сауна....

П.С. Я з жахом зауважую, що я і далі не знаю англійської мови... почав слухати аудіокниги... ніц не розумію, що там говорять. Напевно запишуся на курси і буду вивчати, вивчати та ще раз вивчати... Або, коли не буде вибору, почну рух за надання українській статусу третьої державної.

неділю, січня 20, 2008

Релаксний тиждень :).

Давно мене не чіплялася така солодка хвороба як ЛІНЬ. Денний графік в мене був простий: робота... а після роботи я просто валявся у ліжку, слухаючи релаксну музику та дивлячись художні фільми... і так цілий тиждень... нічого не вчився, нічим не переймався (сорі, перейнявся бійкою українських політиків :)), ніц не робив... самому аж соромно за “бєзцельно” прожитий тиждень, але не можу себе перебороти: хвороба прогресує :). Напевно, як кожна батарейка, я використав свій запас енергії і розрядився і тепер я на стадії підзарядки :). Маю одну проблему, яку ніяк не можу зібратися вирішити: купити собі лижі, тобто халявні користувані лижі 20-35$ (лижі + лижні чоботи). Нові купити не проблема: комплект коштує від 800-2500$. Будуть лижі, тоді буде стимул щовихідних їздити кататися на гiрку Grosse Montain, яка в годині їзди від моєї квартири на громадському транспорті. Не можу згадати, які ще проблеми цього тижня були до вирішення... по-моєму ніяких. От і добре, що все так добре :). З наступного тижня знову почну читати пресу, щоб бути в курсі новин та цікавої статистики, якою буду з вами ділитися.

П.С. Насторожує халявність написання моїх останніх 2-3 постів... чи то муза покинула, чи то лінь перемагає... чи то я той во - канадізуюся :).

понеділок, січня 14, 2008

HAPPY NEW 2008 YEAR!!!

Вітаю Усіх з Новим 2008 Роком та Різдвом Христовим!

Невпинно біжить час... так і пролетів рік 2007, який для мене виявився дуже цікавим та різноманітним на події. Крім цього мені ВДАЛОСЯ ЗАВЕРШИТИ справу, про які мріяв :). Дрібниця, але приємна. За це і подякую 2007 року і з нетерпінням чекатиму екшинів, які мені приготовані на рік 2008. Вже зараз починаю зауважувати, що в мене катастрофічно знову починає не вистарчати часу...Чи це я такий активний, чи це я такий неорганізований... напевно 50 на 50 :).
Почну з початку, святкування Нового року. Я був запрошений на свято Нового Року до української громади при Українській Католицькій Єпархії Нью Вестмінстеру. Свято виявилося дуже цікавим на події :) і головна з них - сюди завітав новообраний спікер Українського парламенту Арсеній Яценюк та Надзвичайний та Повноважний посол України в Канаді Ігор Осташ. Я зрозумів, що будучи за 13 000 кілометрів від України можна придумати багато казок як ми тут всі разом св'яткували і всі, як то кажуть, “з”їдять сливку”... Але критично подумавши, що я не маю потреби “в дешевих понтах”, скажу як воно було дійсно :). Коли я побачив спікера при вході в церкву то подумав, от пацан місцевий так подібний на Яценюка, що напевно всі йому це говорять тепер і він дуже популярним став... Але побачивши, що за ним зайшов посол України в Канаді Ігор Осташ, я зрозумів, що так щоб двоє двійників... це занадто. Все виявилося просто — спікер приїхав відпочити в Канаду на пару днів і не полінувався і відвідав Українську громаду. Говорив небагато, але суть зводилася до одного — в Україні все буде ОК, повертайтеся і вкладайте гроші.... Я так подумав, що це звернення не до мене, бо грошей багато я ще не маю, щоб вкладати ... :). А потім були 1-2 хвилинні розмови людей з владою :) у неформальній атмосфері. Я переборов притаманну мені скромність :) і, після кількох реплік, попросив зробити спільне фото. На цьому екшн із спікером завершився і почалося паті, яке нагадувало українське весілля: всі їли, пили, танцювали. В перервах виступали дітки, був міні звіт справ, які провелися громадою, забави, трошки колективного співу :). Одне, що зауважив — тут бавляться всі від малого до старого. За молодих зрозуміло, а от старші... А старші люди тут впевнені у собі: добре виглядають і мають гроші. Це, напевно, і є суттєва різниця між Канадою та Україною :(. Ще я мав нагоду познайомитися з багальма людьми. Цікаво. Одним словом я отримав море задоволення від святкування Нового Року. Дай Боже, щоб так і цей рік пройшов.
Натупним івентом (подією) була св'ята вечеря. Нас з Іваном запросила Світлана Комінко до себе на це дійство. Ну що сказати... Мені було тяжко, так як я виділявся з усіх українців: один не мав вишитої сорочки (ПРИВІТ МАМІ- майже народній артистці України :), яка не встигла дитині вишити в дорогу сорочку червоними та чорними нитками :). Я вже це їй сказав і думаю, що тепер матінка не сплять і все вишивають, вишивають...:):):)... бо варіант з вернісажу (то такий базарчик народних товарів у Львові) мені не підходить. Хочеться щось унікальне :). В мене була бабця Аня, яка вишила національний костюм з бісеру. Красивішого творіння я не бачив і це памятка в родині на віки. Думаю, мама мені теж вишиє щось унікальне :). Вернуся до вечері. Все було вишукано та дуже святково. Більшість гостей було з Тернопільщини та Івано-Франківщини. Трішечки інші традиції, знову цікаво :). Дякую Світлані за свято!
Так і пролетіли 2 тижні. Весь цей час я ще умудрився хворіти :(, причому серйозно: горло відпустило лише вчора і сьогодні перший день, що проснувся з думкою, що ніц мене не болить і мені добре :).

Далі фото , так як хочу йти спати :).

П.С. Cорі за халявний стиль написання поста, постараюся виправитися надалі.