понеділок, червня 16, 2008

Заповнення інформаційних дир :).

Усім відомо, що...не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні. Але, чомусь, перемагає інша приказка - не відкладай на завтра те, що можна відкласти на післязавтра. Таким чином у тебе буде 2 вільних дні :). Легко згодившись з другим, у мене вже назбирався так повний місяць-другий вільних днів... Мої родичі та куми добре знають, як я люблю порядок і не терплю безладу в оселі :), тому те, що в мене творилося останнім часом передати не можу. Це забирало масу енергіі у мене на роздуми робити чи не робити порядок сьогодні. Цих вихідних я собі твердо вирішив, що ліміт безпорядку досягнуто і потрібно шото рєшать :). Так і пройшли вихідні. Не дивлячись, що я обезсилений * сьогодні ввечері, я вирішив довести до кінця ще одну справу – заповнення інформаційних дир про моє буття за минулий місяць - написати блог про подіі цього часу.

Вже не пам'ятаю дати, але це не є важливо. Два дні ми з Олегом зробили собі тур по нових незвіданих місцях - Lighthouse Park у West Vancouver (місце, де кучкуються міліонери – це по ціні нерухомості + краєвиди треба просто бачити, описати важко. Ну ми, як відомо, не міліонери і просто відвідали одне з небагатьох не приватних місць в цьому районі) та Cultus Lake Water Park. Вражень багато, які не лягають на папір :). Треба пережити. Зараз лише фото з Lighthouse Park та Cultus Lake Water Park і відео:

Мої друзі, що проживають у США, розповідали мені, що у них досить мала українська ком'юніті і спілкування у цьому напрямку для них не вистарчає з різних причин... Я думаю, що маю велике щастя, що попавши у Канаду, я цього не відчуваю. Слухаючи місцеве радіо по дорозі на тенісний корт, я не зауважив, як почала співати Таїсія Повалій. Не будучи її фаном, я задумався звідки на моєму плеєрі почала грати її пісня... аж поки не почув, що це Ді Джей Славко з українського радіо Ванкувера, яке віщає пару годин в тиждень на одній з радіостанцій міста.. Настрій в мене піднявся :)... всюди наші :). Це не зауважуєш, коли йдеш по вуличках Львова... а тут китайці, індійці, філіпінці... і одиниці - європейці. І ти розумієш, що такі речі, як українська національні традиції, українська культура – це дійсно те, що завжди буде з тобою і до чого тебе завжди тягнутиме... Місцева українська громада мала непересічну подію минулого місяця. Ванкувер відвідав кардинал Любомир Гузар. Я кілька разів був на службах з участю Владики в Україні. Це неперевершенне відчуття. Я це знову пережив тут. Кілька фото та відео:

Наступного тижня я був на мистецькому вечері в українськькій православній церкві. Як це не звучало б зі сторони, але хочу вам сказати, що я отримав масу задоволення. Фото та відео:

П.С. Сорі, що мало коментів, але я ж написав, що я обезсилений...

* - У нас була група Vоплі Vідоплясова в суботу!!! Що можу сказати. Танці були просто супер – я відривався по повній програмі :) не жаліючи себе... бо проснувся я лише наступного дня, не чуючи ні рук ні ніг, так біля 1 години дня... Це було дійсно св'ято української музики. Хлоці наживо відіграли двох годинний концерт, завівши публіку так на хвилині 5тій..і не давали розслабитися :). Бай зе вей, Олег Скрипка знову зламав ногу: як він сам сказав: неудачно побрився :). Але це не завадило йому пригати і рухатися на сцені у звичній йому манері :). По завершенні публіка скандувала “ВВ” так хвилин десять і вони вернулися.... Попурі українських народних пісень на 20 хвилин розривало тихенький нічний клюб у центрі Ванкувера... Деталі для цікавих: білет 42$ + кожне пиво 5%, 350ml – 6$-8$. Людей так 200-250. Ніхто не штовкався, усі були в 1-3 метрах від сцени або сиділи за столиками. Атмосфера - фестивально-дружня, з легким запахом драпчику :). Усі ГАППІ :) Пиво не коментую... Тут не пиво а пііііво, яке нагадує не буду казати що. Канада пасе задніх і до українського пива їм просто вічність... Доречі, на білетах було написано, що камери брати на паті не можна. Але це, напевно, прочитав і виконав лише я...:(, но коммент. Другим разом буду розумніший – життя навчить :).

понеділок, червня 09, 2008

Я знову в ефірі :)

Думаю, що не відкрию вам таємницю, коли скажу, що час дуже швидко проходить... Пам'ятаю, немов би вчора, я сидів і писав блог “Я не потірявся” ... і почитавши ще раз коментарі від членів мого фан клюбу :), мені стало якось тойво :) і я вирішив, що надо шото дєлать :)... Отже я почанаю літний сезон байок про моє життя-буття у канадійському містечку Барнабі, що в 14 км від славного міста Ванкувер. Сьогодні занурюся у минулий звітний період, який проілюструю слайдами :).
Так місяць тому моя мама, відомий у вузьких львівських колах клумбо-мейкер :), почала наводити порядок на певних острівках землі (клумбах) біля нашого дому та на Високому Замку у Львові. На її питання, які там клумби у Вас, я не знав, що відповісти. Я взяв фотоапарат і просто пройшовся навколишніми вулицями біля роботи. Тут клумбами займаються професійно (професія має назву ландскейпер і година його роботи коштує 12-15$). Кожен офісний будинок старається виділитися перед іншими двома речами: якраз тими простими клумбами і ціною ренту офісних приміщень :) (бай зе вей, ціни на рент офісів у центрі міста Ванкувер не є самими високими у світі... десь в другій десятці. А на першому місці Лондон та Москва). Вертаюся до квітів: Муніципалітет міста, який збирає гроші за стоянку кожної машини в місці, має гроші на підтримку цієї краси і відмазку куди йдуть гроші, які порахувати не реально... тому ілюзій не треба мати, що та краса то просто краса.. це величезний бізнес, який вигідний усім. Для компаній в офісах - це є і цікава і красива прихована конкуренція за потенційних клієнтів, що ходять по вулицях. Доречі, пройшло біля півтора місяці і зараз на цих клумбах вже зовсім інші сезонні квіти. У всіх є робота і око завджи радує красота навкруги. Правда десь по середині, а слайди тут , відео:


Одного з тижнів, Оля Агапонова, організувала екскурсію в BCIT (British Columbia Institute of Technology), музей антропології. Що тут можна сказати. Люди, ходіть у музеї! Дуже цікаво проходить час і самому собі здається, що ти стаєш розумнішим та освідченішим. Жартую... об'єми інформації не можливо переварити. Ми ходили (підкреслюю, не вивчали, а просто ходили і дивилися) біля чотирьох годин по музею. Признаюся чесно про мій стан після третьої години: memory failure. Need to be restart :):):). Структура музею мала три великі експозиції – вироби Першої Нації – це корінні жителі Північної Америки на території Канади; Скарби тсімшиян (мініатюрні вироби з міді); фарор/фаянс з Китаю (слайди відсутні... лише відео) + БЕЗЛІЧ міні експонатів з китайської, японської, місцевої культур. Але саме цікаве було при виході – маленький магазинчик, у якому можна було доторкнутися до мистецтва у прямому змісті цього слова... або купити собі памятку. Пару з них мене вразили ціною, тобто політикою ціноутворення, догадайтеся про деталі моїх здогаток самі :) по фотографіях. Леонід, на мої критичні висловлювання щодо цього сказав класну ідею, яка мені дуже сподобалася... Ти, каже, пишеш програму... яка більшості людей до одного місця – теж можна сказати – жодного мистецтва, і за це ти хочеш не малі гроші... а чим митці гірші :). Довго я сміявся, бо Леонід має рацію.. Висновок, з яким всі згідні адназначна - дойляр падає в ціні :). Слайди, Відео:

А потім була поїздка на White Rock в пятницю після роботи – це курортне містечко в 100 км від Ванкувера. Це напевно мрія життя пенсіонера, який хоче сидіти біля моря і насоджуватися кравидами з мінімальною курортною інфраструктурою, яка включає ресторани, ресторани, ресторани, ресторани, ресторани... так за місяць перепробував всі кухні, і знову по колу... так і проходить життя мільйонерів...скучно :):):) але я б не проти так пожити... не знаю чи то старий вже чи то що... Слайди.
Наступним івентом було відвідування Bowen Iceland – це мальовничий острів з лісами, лісами та лісами. Дуже хороша дічина Аня організувала курси англійської мови на природі з цікавою компанією. Бай зе вей, ну ніяк та англійська в голову не лізе... таке враження, що стає гіршою та гіршою... але люди кажуть навпаки :). Все відносно :). На останньоу паті в нашого боса, я нормально випив собі bacardi, rom, gorilka and beer with orange juce... і англійська пішла як рідна.... але це окрема історія. Походили погуляли повідпочивали :). Слайди, Відео :

Пройшло 4 години, як я за комп'ютером сиджу, а лише приблизно половину розказав, описав, виставив... замучився... далі буде :).

P.S. Буде при умові, що я побачу масу :) масу позитивних коментів на мої НЕмарні труди.