Заповнення інформаційних дир :).

Усім відомо, що...не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні. Але, чомусь, перемагає інша приказка - не відкладай на завтра те, що можна відкласти на післязавтра. Таким чином у тебе буде 2 вільних дні :). Легко згодившись з другим, у мене вже назбирався так повний місяць-другий вільних днів... Мої родичі та куми добре знають, як я люблю порядок і не терплю безладу в оселі :), тому те, що в мене творилося останнім часом передати не можу. Це забирало масу енергіі у мене на роздуми робити чи не робити порядок сьогодні. Цих вихідних я собі твердо вирішив, що ліміт безпорядку досягнуто і потрібно шото рєшать :). Так і пройшли вихідні. Не дивлячись, що я обезсилений * сьогодні ввечері, я вирішив довести до кінця ще одну справу – заповнення інформаційних дир про моє буття за минулий місяць - написати блог про подіі цього часу.

Вже не пам'ятаю дати, але це не є важливо. Два дні ми з Олегом зробили собі тур по нових незвіданих місцях - Lighthouse Park у West Vancouver (місце, де кучкуються міліонери – це по ціні нерухомості + краєвиди треба просто бачити, описати важко. Ну ми, як відомо, не міліонери і просто відвідали одне з небагатьох не приватних місць в цьому районі) та Cultus Lake Water Park. Вражень багато, які не лягають на папір :). Треба пережити. Зараз лише фото з Lighthouse Park та Cultus Lake Water Park і відео:

Мої друзі, що проживають у США, розповідали мені, що у них досить мала українська ком'юніті і спілкування у цьому напрямку для них не вистарчає з різних причин... Я думаю, що маю велике щастя, що попавши у Канаду, я цього не відчуваю. Слухаючи місцеве радіо по дорозі на тенісний корт, я не зауважив, як почала співати Таїсія Повалій. Не будучи її фаном, я задумався звідки на моєму плеєрі почала грати її пісня... аж поки не почув, що це Ді Джей Славко з українського радіо Ванкувера, яке віщає пару годин в тиждень на одній з радіостанцій міста.. Настрій в мене піднявся :)... всюди наші :). Це не зауважуєш, коли йдеш по вуличках Львова... а тут китайці, індійці, філіпінці... і одиниці - європейці. І ти розумієш, що такі речі, як українська національні традиції, українська культура – це дійсно те, що завжди буде з тобою і до чого тебе завжди тягнутиме... Місцева українська громада мала непересічну подію минулого місяця. Ванкувер відвідав кардинал Любомир Гузар. Я кілька разів був на службах з участю Владики в Україні. Це неперевершенне відчуття. Я це знову пережив тут. Кілька фото та відео:

Наступного тижня я був на мистецькому вечері в українськькій православній церкві. Як це не звучало б зі сторони, але хочу вам сказати, що я отримав масу задоволення. Фото та відео:

П.С. Сорі, що мало коментів, але я ж написав, що я обезсилений...

* - У нас була група Vоплі Vідоплясова в суботу!!! Що можу сказати. Танці були просто супер – я відривався по повній програмі :) не жаліючи себе... бо проснувся я лише наступного дня, не чуючи ні рук ні ніг, так біля 1 години дня... Це було дійсно св'ято української музики. Хлоці наживо відіграли двох годинний концерт, завівши публіку так на хвилині 5тій..і не давали розслабитися :). Бай зе вей, Олег Скрипка знову зламав ногу: як він сам сказав: неудачно побрився :). Але це не завадило йому пригати і рухатися на сцені у звичній йому манері :). По завершенні публіка скандувала “ВВ” так хвилин десять і вони вернулися.... Попурі українських народних пісень на 20 хвилин розривало тихенький нічний клюб у центрі Ванкувера... Деталі для цікавих: білет 42$ + кожне пиво 5%, 350ml – 6$-8$. Людей так 200-250. Ніхто не штовкався, усі були в 1-3 метрах від сцени або сиділи за столиками. Атмосфера - фестивально-дружня, з легким запахом драпчику :). Усі ГАППІ :) Пиво не коментую... Тут не пиво а пііііво, яке нагадує не буду казати що. Канада пасе задніх і до українського пива їм просто вічність... Доречі, на білетах було написано, що камери брати на паті не можна. Але це, напевно, прочитав і виконав лише я...:(, но коммент. Другим разом буду розумніший – життя навчить :).