I have a job.

Почитавши останні вимоги від Володі Крупача, я так і зробив вирішив переїхати у Ванкувер. За тиждень знайшов роботу БЕЗ ПОСЕРЕДНИКІВ-АГЕНТІВ/ЗНАЙОМИХ/СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ: просто попередньо послав резюме до роботодавців, що виставили вакансію на PEG (PROGRESS E-Mail Group), пройшов інтерв"ю і не одне а чотири, написав тестову задачу на progress і отримав в результаті офіційне запрошення :) на роботу пару годин тому. Можливо матиму час описати це все дійство в більших деталях, але не сьогодні :). Моє нове місце роботи з 1 серпня - Celayix Software Сompany.

Висновок зроблю один: коли хтось каже, що був простий чоловік, який не мав відношення до софтверного бізнесу, пройшов прості 1-3 місяці курси і став програмером і легко знайшов роботу... ой не вірте таким.. це той самий варінт, коли в Німеччину програмістів запрошували, і всі поголовно їхати... я ні одного не знаю з оточення. Але без сумніву, є винятки....

ДУЖЕ ДЯКУЮ ВСІМ, ХТО МЕНІ ПОМАГАВ У ЦЬОМУ: В мене була дуже велика підтримка з попереднього місця роботи: SHAKER (Maynard Lassonde, Rachelle LaFond and Viktor Holovashchenko) та SoftServe (Vsevolod Lutchyn and Oksana Loyko) і я думаю їхні рекомендації зіграли ключову роль в прийнятті рішення. Бодіку Гаталяку, який поміг мені з матеріалами для інтерв'ю. Я дуже щасливий, що працював з такими людьми. Окремо скажу про Андрія Бідочка та Віктора Головащенка - вони мене направляли у правильне русло думок і вчинків і давали багато порад, як себе вести, чого вимагати і що сподіватися від інтерв'ю. СЕНКС! СЕНКС! СЕНКС!

Wonderland.

Я колись мріяв попасти в Діснейленд ... Пару років тому мій любимий кум Тарасик, кума Наталка та похресник Кирило зводили мене в Києві в комплекс, де були гральні автомати (не на гроші, а стрілялки, спортивні ігри і т.д.)... Довго описувати не буду, але мені там було не цікаво :(. Хоча навкруги всі бавилися та були задоволені та безтурботні... Тоді я подумав, що напевно мій час пішов, або в мене проблеми з психікою і я вже не вмію розслаблятися як дитина... памятаю як Тарасик був в шоці від мене :). Він хотів мені з радістю і захопленням показати щось нове в Києві, а я - як остання сволоч :) того не оцінив... але я щасливий, що люди мене сприймають і люблять таким , як я є і мені немає потреби грати якісь ролі по житті... на сьогодні це всі згадують з посмішкою :). І тут є можливість поїхати в Wonderland...
На вихідні родина Олі з Гамільтону організувала для нас поїздку у магічну місцевість - Wonderland. Білет на цілий день коштував 36 доларів на людину. Ми і скористалися пропозицією :). Усі хотіли побути у країні забавок для дорослих і тому потік машин туди був дуже великий... від Торонто - Етобіко добиралися 25 хвилин. Приїхали в год 11 і пішди кататися... дорослі окремо, діти з старшими - теж окремо. Так як атракционів безліч, то все за день обійти не реально... Зразу скажу, що за день (7 годин) ми спробували 10 атракционів: 2 хвилини їдеш та півгодини - годину стоїш в черзі. Так як після кожного атракциону адреналіну в крові багато, то чекання наступного атракциону стає не чуттєвим по часу... Нажаль в аквапарк ми не попали, так як годинки півтори падав дощ, точіше була злива... і ми просто поїхали до дому на обід у цей час. А повернувшись, зрозуміли, що купатися сьогодні не бажано... Але не дивлячись на те, що погода була не найкраща, враження неймовірні... Так, я кричав і відривався, як маленька дитина, і мені було зовсім не страшно, а навпаки безтурботно... В кінці хотілося з самий страшний атракцион попробувати, але не було компньйонів :). Це так само, як ми в Турції з Юрою Гарбузюком в аквапарку саме страшне оминали, а під кінець не могли відірватися.... Так що не все ще втрачено і психіка в мене теж ОК без пошкоджень - з атракционів не падав ... . Правда, так 2 дні тому з крісла летів, що мало не поламався і чудом не розбив компутер. Лише лампочку, і набив велиикий синяк. Ігорчик Новосад мав нагоду насолоджуватися цим дійством в прямому ефірі по скайпу :)....
Фотки з подорожі у Wonderland.
VIDEO - знайшов віндовс муві мейкер і склепав один фільм зі всіх атракционів. Сорі, що не повирізував відео, а все підряд дав... не знайшов як то робити в програмі...Доречі, я всюди на атракционах в перед йшов... так щоб з вітерком :). На одному з атракционів - я та Оля в першому ряді на відео теж є:

Monday-Friday news :).

Тиждень в мене виявився насиченим на події.
В понеділок випадково через Торонто до Ванкувера пролітав мій товариш Діма Дещенко. Як і мало статися, літак успішно приземлився в Pearson Airport. Я згадав, як сам 2 місяці тому тут приземлявся... час летить просто дуууууже швидко. Діма довго не виходив і я подумав, що наплутав щось з прильотом або відльотом літака... то я попив трохи кровушки у інформаційному центрі аеропорта. Хочу сказати - все вері полайт - тобто дуже ввічливо було. В результаті я взнав все, що необхідно про сам аеропорт, всі входи та виходи і мав інфо що Діма приземлився... Нажаль перерва між літаками була лише кілька годин і я не зміг показати Дімі Торонто, але це не проблема у майбутньому. Лише пару фотографій з
Pearson Airport.
У вівторок почалася англійська. Можливо піду на навищий рівень, який пропонують на халяву. Кажуть, що потягну :). Почав шукати роботу. Будуть результати - напишу.
В четвер, тобто сьогодні, сходили на CN Tower. Красота!!! Це не опишеш, краще раз відчути, ніж 100 раз розказати. Фотки з
CN Tower. Є і відео. Коли буде хоча б 5 коментів з бажанням їх побачити, то перекодую пару :).
П.С. У вівторок постригся, супер і ціна така ж - 15 рубліків (але не українських, а канадських :) ).

Відсутність новин - теж новина.

Дожився. Пройшов тиждень і не можу згадати, що було за цей час суттєвого у моєму житті. Скажу чесно, НІЦ не робив: спав, ї'в, басейн, сауна, теніс... планував щось на вихідні, але плани поламалися з певних причин... довго так не протягну. З понеділка знову англійська починається, можливо буде веселіше :). З ностальгією згадав, що СофтСерв святкував день фірми :) в п'ятницю, який я пропустив :( перший раз за майже 7 років роботи... Але, знову чесно, не дуже розстроївся :) щодо екшину - екшинів в мене не менше і тут. Лише скучаю за друзями, з якими я познайомився на Серві і ми завжди весело проводили час (робочий і поза роботою). НЕ СКУЧАЮ за роботою... точніше роботою взагальному... бо работать завсім не хочеться (всі так думають, але ніхто не каже в голос...): і хто придумав, що без роботи люди не розвиваються???... повірте: розвиваються!!! Але халяви не має у житті, а коли і є то не надовго... Отже, треба шукати роботу :). НЕ СКУЧАЮ за роботою... точніше роботою взагальному...

Просто новий постик :).

В мене чомусь сьогодні хороший настрій: хочеться щось робити. На бажанні все і закінчується :). Але повірте мені, що і це є добре. Як мінімум я зауважив, що пройшло 2 місяці як я тут і за цей час я ще не стригся .... Проблема маленька, але вирішити її... по-перше, знайти перукаря, який би хоч когось постриг з оточення і побачити результат... так як навкруги мене самі дівчата, то це проблема... по-друге, як сказати як мене стригти - кума Іринка колись мене привела до своєї перукарші(дуууже дякую Іринці за це!!!),яка мене і почала стигти дуже класно на мою думку :), бо накінець то на мене почали заглядатися, стшо класний пацан...і тому не хочеться втрачати красу :)... Випадково поділився проблемою з дівчиною з курсів англійської, яка і порадила одних людей. Домовився на вівторок... будете бачити що з того вийде. А покищо останні фотки з мої нестриженим/небритим фейсом:).

Канадіан Дей.

В Канаді 3 дні вихідні - (субота, неділя і сьогодні, понеділок) - так як є день Канади :) - 140 років тому вибороли незалежність країни. Так як в мене кожен день вихідний, то я сильно і не зауважив якоїсь зміни: телевізор, комп'ютер, скайп... але надивившись по телевізору, що твориться в Торонто (всім весело і св'ятково), все таки захотілося піти кудись також. Навкруги планувалося багато різних заходів (концерти, змагання, виставки...) і проблема була лише вибору куди піти, куди податися :) ну і, безумовно, бажано for-free (себто на халяву). Проблема безробітної еміграції - пошук халявних заходів :). Тому години дві я стратив в інтернеті шукаючи захід, який мені підходить по критеріях визначених више. Знайшов!!! Ексгібішн плейс - тобто виставковий центр. Було вже пізнуватенько (7 год вечора) і я, Оля і Максим вибирали між басейном і походом у вечірнє місто. Зупинилися на виході в місто, так як басейн є кожен день. І не пожаліли. Доїхали швидко (1 год :)) і попали на концерт італійського співака Puppo. Музика всім нам відома з San Remo :), ... задоволення море: а) дійсно зірка виступає, бо звук - ЖИВИЙ, якісний, професіональний; б) публіка НЕ пхається, НЕ п'яна; в) нас без проблем всі пропускали вперед, коли ми хотіли до сцени підійти... в результаті ми стояли метрів 50 від сцени. Концерт був 1.5 години. То був дійсно концерт, а не шоу: підтацовки не було, сцена - максимально проста :). Один прикол був: Так як мама на сцені з Кіркоровим (відомий російський співак) танцювала у Львові, так тут в Торонто одна "аля пані Ляля" танцювала з Puppo:

Правда легко бачити, що вона не конкурентка моїй мамі (відомо ж, що моя мама - найкраща!!!).
По концетрі, ми пішли на набережну дивитися салют. Зразу скажу, що думав, що салют буде над головою і дуууже великий. Тому, коли почався салют на острові (про який вже я писав раніше в попередні постах), і він виглядав так за 5 км - прийшло розчарування.... Але 20 хвилин дивилися, бо було дійсно красиво, but далеко... Потім добиралися до дому: Маса людей, думаю до метро так годину пішки йти. Доходимо до автобусної зупинки, а там черга на автобуси, які йдуть один за одним.... Вже думаю - от це порядок - але не минуло і 5 хвилин як я зрозумів, що люди всюди однакові :). Автобус під'їхав до зупинки, і зупинився не на лінії - stop а за 5 метрів від неї... Народ як ломанувся... добре, що ніц нам не поламали (тобто рук, ніг), так як ми були на передньому плані маси народу :). Приїчали так в год 1 a.m. до дому, змучені, але задоволені :).
Пару фоток з виставкового центру. Треба в день поїхати подивитися :). Красиві фонтани навкруги....
П.С. Багато чого тут є красивого в Канаді, але все воно безумовно не є на халяву... І питання просте: чи вартує тут жити заради екшинів навкруги і красоти, яка затягує, але вимагає дуже багато в замін - пошук роботи :), сама робота, туга за рідними та друзями в Україні, багато інших речей.... Зараз ще сказати не можу... за кілька місяців напевно :) зроблю вибір :)...