Канадіан Дей.

В Канаді 3 дні вихідні - (субота, неділя і сьогодні, понеділок) - так як є день Канади :) - 140 років тому вибороли незалежність країни. Так як в мене кожен день вихідний, то я сильно і не зауважив якоїсь зміни: телевізор, комп'ютер, скайп... але надивившись по телевізору, що твориться в Торонто (всім весело і св'ятково), все таки захотілося піти кудись також. Навкруги планувалося багато різних заходів (концерти, змагання, виставки...) і проблема була лише вибору куди піти, куди податися :) ну і, безумовно, бажано for-free (себто на халяву). Проблема безробітної еміграції - пошук халявних заходів :). Тому години дві я стратив в інтернеті шукаючи захід, який мені підходить по критеріях визначених више. Знайшов!!! Ексгібішн плейс - тобто виставковий центр. Було вже пізнуватенько (7 год вечора) і я, Оля і Максим вибирали між басейном і походом у вечірнє місто. Зупинилися на виході в місто, так як басейн є кожен день. І не пожаліли. Доїхали швидко (1 год :)) і попали на концерт італійського співака Puppo. Музика всім нам відома з San Remo :), ... задоволення море: а) дійсно зірка виступає, бо звук - ЖИВИЙ, якісний, професіональний; б) публіка НЕ пхається, НЕ п'яна; в) нас без проблем всі пропускали вперед, коли ми хотіли до сцени підійти... в результаті ми стояли метрів 50 від сцени. Концерт був 1.5 години. То був дійсно концерт, а не шоу: підтацовки не було, сцена - максимально проста :). Один прикол був: Так як мама на сцені з Кіркоровим (відомий російський співак) танцювала у Львові, так тут в Торонто одна "аля пані Ляля" танцювала з Puppo:

Правда легко бачити, що вона не конкурентка моїй мамі (відомо ж, що моя мама - найкраща!!!).
По концетрі, ми пішли на набережну дивитися салют. Зразу скажу, що думав, що салют буде над головою і дуууже великий. Тому, коли почався салют на острові (про який вже я писав раніше в попередні постах), і він виглядав так за 5 км - прийшло розчарування.... Але 20 хвилин дивилися, бо було дійсно красиво, but далеко... Потім добиралися до дому: Маса людей, думаю до метро так годину пішки йти. Доходимо до автобусної зупинки, а там черга на автобуси, які йдуть один за одним.... Вже думаю - от це порядок - але не минуло і 5 хвилин як я зрозумів, що люди всюди однакові :). Автобус під'їхав до зупинки, і зупинився не на лінії - stop а за 5 метрів від неї... Народ як ломанувся... добре, що ніц нам не поламали (тобто рук, ніг), так як ми були на передньому плані маси народу :). Приїчали так в год 1 a.m. до дому, змучені, але задоволені :).
Пару фоток з виставкового центру. Треба в день поїхати подивитися :). Красиві фонтани навкруги....
П.С. Багато чого тут є красивого в Канаді, але все воно безумовно не є на халяву... І питання просте: чи вартує тут жити заради екшинів навкруги і красоти, яка затягує, але вимагає дуже багато в замін - пошук роботи :), сама робота, туга за рідними та друзями в Україні, багато інших речей.... Зараз ще сказати не можу... за кілька місяців напевно :) зроблю вибір :)...