I have a job.

Почитавши останні вимоги від Володі Крупача, я так і зробив вирішив переїхати у Ванкувер. За тиждень знайшов роботу БЕЗ ПОСЕРЕДНИКІВ-АГЕНТІВ/ЗНАЙОМИХ/СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ: просто попередньо послав резюме до роботодавців, що виставили вакансію на PEG (PROGRESS E-Mail Group), пройшов інтерв"ю і не одне а чотири, написав тестову задачу на progress і отримав в результаті офіційне запрошення :) на роботу пару годин тому. Можливо матиму час описати це все дійство в більших деталях, але не сьогодні :). Моє нове місце роботи з 1 серпня - Celayix Software Сompany.

Висновок зроблю один: коли хтось каже, що був простий чоловік, який не мав відношення до софтверного бізнесу, пройшов прості 1-3 місяці курси і став програмером і легко знайшов роботу... ой не вірте таким.. це той самий варінт, коли в Німеччину програмістів запрошували, і всі поголовно їхати... я ні одного не знаю з оточення. Але без сумніву, є винятки....

ДУЖЕ ДЯКУЮ ВСІМ, ХТО МЕНІ ПОМАГАВ У ЦЬОМУ: В мене була дуже велика підтримка з попереднього місця роботи: SHAKER (Maynard Lassonde, Rachelle LaFond and Viktor Holovashchenko) та SoftServe (Vsevolod Lutchyn and Oksana Loyko) і я думаю їхні рекомендації зіграли ключову роль в прийнятті рішення. Бодіку Гаталяку, який поміг мені з матеріалами для інтерв'ю. Я дуже щасливий, що працював з такими людьми. Окремо скажу про Андрія Бідочка та Віктора Головащенка - вони мене направляли у правильне русло думок і вчинків і давали багато порад, як себе вести, чого вимагати і що сподіватися від інтерв'ю. СЕНКС! СЕНКС! СЕНКС!