HAPPY NEW 2008 YEAR!!!

Вітаю Усіх з Новим 2008 Роком та Різдвом Христовим!

Невпинно біжить час... так і пролетів рік 2007, який для мене виявився дуже цікавим та різноманітним на події. Крім цього мені ВДАЛОСЯ ЗАВЕРШИТИ справу, про які мріяв :). Дрібниця, але приємна. За це і подякую 2007 року і з нетерпінням чекатиму екшинів, які мені приготовані на рік 2008. Вже зараз починаю зауважувати, що в мене катастрофічно знову починає не вистарчати часу...Чи це я такий активний, чи це я такий неорганізований... напевно 50 на 50 :).
Почну з початку, святкування Нового року. Я був запрошений на свято Нового Року до української громади при Українській Католицькій Єпархії Нью Вестмінстеру. Свято виявилося дуже цікавим на події :) і головна з них - сюди завітав новообраний спікер Українського парламенту Арсеній Яценюк та Надзвичайний та Повноважний посол України в Канаді Ігор Осташ. Я зрозумів, що будучи за 13 000 кілометрів від України можна придумати багато казок як ми тут всі разом св'яткували і всі, як то кажуть, “з”їдять сливку”... Але критично подумавши, що я не маю потреби “в дешевих понтах”, скажу як воно було дійсно :). Коли я побачив спікера при вході в церкву то подумав, от пацан місцевий так подібний на Яценюка, що напевно всі йому це говорять тепер і він дуже популярним став... Але побачивши, що за ним зайшов посол України в Канаді Ігор Осташ, я зрозумів, що так щоб двоє двійників... це занадто. Все виявилося просто — спікер приїхав відпочити в Канаду на пару днів і не полінувався і відвідав Українську громаду. Говорив небагато, але суть зводилася до одного — в Україні все буде ОК, повертайтеся і вкладайте гроші.... Я так подумав, що це звернення не до мене, бо грошей багато я ще не маю, щоб вкладати ... :). А потім були 1-2 хвилинні розмови людей з владою :) у неформальній атмосфері. Я переборов притаманну мені скромність :) і, після кількох реплік, попросив зробити спільне фото. На цьому екшн із спікером завершився і почалося паті, яке нагадувало українське весілля: всі їли, пили, танцювали. В перервах виступали дітки, був міні звіт справ, які провелися громадою, забави, трошки колективного співу :). Одне, що зауважив — тут бавляться всі від малого до старого. За молодих зрозуміло, а от старші... А старші люди тут впевнені у собі: добре виглядають і мають гроші. Це, напевно, і є суттєва різниця між Канадою та Україною :(. Ще я мав нагоду познайомитися з багальма людьми. Цікаво. Одним словом я отримав море задоволення від святкування Нового Року. Дай Боже, щоб так і цей рік пройшов.
Натупним івентом (подією) була св'ята вечеря. Нас з Іваном запросила Світлана Комінко до себе на це дійство. Ну що сказати... Мені було тяжко, так як я виділявся з усіх українців: один не мав вишитої сорочки (ПРИВІТ МАМІ- майже народній артистці України :), яка не встигла дитині вишити в дорогу сорочку червоними та чорними нитками :). Я вже це їй сказав і думаю, що тепер матінка не сплять і все вишивають, вишивають...:):):)... бо варіант з вернісажу (то такий базарчик народних товарів у Львові) мені не підходить. Хочеться щось унікальне :). В мене була бабця Аня, яка вишила національний костюм з бісеру. Красивішого творіння я не бачив і це памятка в родині на віки. Думаю, мама мені теж вишиє щось унікальне :). Вернуся до вечері. Все було вишукано та дуже святково. Більшість гостей було з Тернопільщини та Івано-Франківщини. Трішечки інші традиції, знову цікаво :). Дякую Світлані за свято!
Так і пролетіли 2 тижні. Весь цей час я ще умудрився хворіти :(, причому серйозно: горло відпустило лише вчора і сьогодні перший день, що проснувся з думкою, що ніц мене не болить і мені добре :).

Далі фото , так як хочу йти спати :).

П.С. Cорі за халявний стиль написання поста, постараюся виправитися надалі.