неділю, грудня 30, 2007

З наступаючим Новим Роком!

Вітаю всіх читачів мого блогу з наступаючим 2008 роком та Різдвом Христовим!
Вам та Вашим родинам я хочу побажати в першу чергу, звичайно, міцного Здоров'я!
Коли є Здоров'я, тоді виникають Бажання!
Бажання заставляють нас приймати нелегкі рішення, які, в результаті, приносять кожному відчуття свого Щастя та відчуття присутності когось-чогось доброго, теплого та світлого :).
Нехай усі Бажання збуваються у Новому році!!!!
Будьте Здоровими, Щасливими та Добрими! З Новий Роком!!!


П.С.
Так як Різдво по римо-католицькому календарі припадало на середину цього тижня, то відповідно часу та бажання працювати цього тижня ні в кого не було: якось думки зовсім не робочі витають у повітрі у цей час і настрій у всіх св'ятковий. Я не був виключенням, і радісно злився з масами канадських трудящихся :). Багато хто взяв відпустку на цей період часу. Так як я не планував приїхати в Україну, то, відповідно, і бажання брати вихідні дні теж не було. Тому 24 числа я пішов на роботу в надії, що буде скорочений робочий день :), а грошики як не як капають :) як за повний. Воно все так і було, але одне "але". Я завжди думав, що Різдво — це релігійне св'ято і святкують його всі згідно традицій притаманних народу, до якого ти належиш. Маючи нагоду працювати в багато національному колективі, мені було дуже цікаво, як св'яткують різні люди це св'ято. Я був дуже здивований, що в цей день (перед вечерею) в нас буде паті після обіду. Нє, халява — це завжди класно! Але, якось не звично пити пиво та їсти шиночку перед св'ятою вечерею... Доречі, Івана і, заодне мене, запросила одна українська родина (Григорій та Ольга Барабах) на св'яту вечерю. Знаючи це, я все-таки стримався від їди на робочому паті... Провівши маленькі опитування різних людей з оточення щодоїхніх вражень, я зрозумів що тут більшість сприймає Різдво яко додаткові вихідні, час відвідати родичів та просто зробити халявні закупи, бо, як кажуть, всюди великі знижки... враження “збоку” - це наш Новий рік. Можливо я помиляюся, але перші враження такі...

Ввечері ми з Іваном пішли в гості. Я приблизно знав адресу і постарався завести нас скороченим шляхом. В результаті ми запізнилися на 40 хвилин. Тобто, я, як завжди, виділився своєю пунктуальністю :). Мені було дуже цікаво, так як перший раз був поза хатою на св'яту вечерю і мав нагоду побачити трішечки інші традиції. В нас дома мама завжди св'яту вечерю робить як незабутнє св'ято, розповідаючи з року в рік як і що має бути і як це все відбувається у різних регіонах України. Одним словом, я завжди почуваюся яко на лекції про традиції українського народу, все уважно слухаю, бо дійсно цікаво. Правда з моєю пам'яттю я за тиждень вже ніц в деталях не памятаю... але є ж і наступний рік :). Цього року я уважно слухав Івана, Григорія та Ольгу, які теж розповідали все дуже цікаво. Про себе можу сказати одне — на дітях геніяльних батьків природа відпочиває (хто не знає: тато і мама дуже відомі музиканти (трубач та бандуристка (читай носій та промоутер української національної культури) відповідно) у вузьких колах :) професіоналів :)). Після вечері ми поїхали до Української Католицької Церкви на службу. Що мене вразило, це те, що всі пожертви дають у підписаних конвертах. Причина проста — в кінці року церква дає справку скільки ти дав на пожертви. Це зменшує податки. Є речі в капіталізмі, які я просто не розумію. Це один з прикладів. Хоча, це виглядає більш чесно, ніж ситуація з міліонерами (міліардерами) в Америці, які кажуть що дітям грошей не лишатимуть бо це не справедливо і вони мають щось досягнути самі. Ну хіба 1-2 мільйони. А на решта грошей створюють благочинні фонди. А причина зовсім в іншому: статки більше 2 мільйонів доларів при одержанні спадщини оподатковуються майже в половину... (для цікавих детально ). Цікаво коли так буде в Україні.

Наступного дня (25 числа) в Канаді BOXING DAY, тобто повна халява в магазинах. Людей просто як на базарі “стадіон Україна” в 90ті роки — не пройдеш. Всі шукають халяви. Я напепевно зажраний, бо все, що мені б хотілося купити, в ціні впало аж на 3-5$ при ціні 100-200$. Так що я не зрозумів в чому халява... Доречі з роботи люди розповідали, що меблі пригледіли ще 3 місяці тому... чекали боксінг дей і здивувалися, що ціна “впала” аж на 150 дойлярів догори: 800 --> 950. Лохотрон натуральний. Всі якісні товари та бренди дали максимуи 5-10% знижку, при ціні в Канаді більше ніж на 13-20% ніж у США. От така математика.

А далі, я просто захворів. Як завжди температура то горло перед Новим роком, то в мене завжди проблема... Нічого, переживу.
Пару фотографій, які зробив цього тижня.


Ще раз: Будьте Здоровими, Щасливими та Добрими! З Новий Роком!!!


2 коментарі:

Unknown сказав...

Ендрю, вітаю тебе з новим роком ще раз. Виздоровлюй і вечеряй на різдво 6 січня разом з нами всіма:)
Дивлюсь на фотки з Ванкувера і розумію, що якою б сильною не була моя туга за Україною, вона б відразу проходила при вигляді таких пейзажів. Мрію колись приїхати до тебе в гості ;)

Volodia Krupach сказав...

З Новим Роком!
Приєнуюсь до Христини :-) - Оп'ять хочу у Ванкувер!!! Готуй запрошення :-)!