Жити — це добре, а добре жити — ще краще!

Дивлячись українські новини та читаючи українську пресу, можна легко мати представлення як живуть українські міліонери і хто вони є. Суб`єктивно здається, що більшість з них все накрали і є або бувшими бандитами, або діючими, або просто представниками середнього та вищого ешелону влади. Причому більшість з них живуть у фешенебельних помісцях, які закриті за багатьма мурами від трудящихся і добратися туди можна або по перепустках, або коли ти журналіст, який героїчно проривається в таку зону через повітря або воду... Але, як кажуть, одна баба казала... тому не хочу узагальнювати на всіх. Думаю є якийсь процент не бідних людей :), які досягнули все своєю працею, не ставши при цьому бандитами :) і не йшовши "по трупах" інших до свого багатства... Сумно, але думаю що процент таких людей не є великий. Не думаю, що в Канаді якось було інакше — просто поколінь пару пройшло і теперішні дуже багаті родини (мульти-міліонери та мільярдери) просто не згадують чим займалися пра пра дідо з бабою :)... Мені дуже хотілося побачити як живуть рядові трудові міліонери в Канаді і чи варто мені ставити перед собою ціль стати таким же міліонером чи просто кинути цю ідею і придумати собі якусь іншу ціль :), яка оправдає моє перебування тут :). Така нагода в мене випала 15 числа: я був на передріздв`яному прийомі, який організував президент компаніі, де я працюю. Так як працівників у нашій компанії не багато, то всі ми помістилися у будинку шефа — простого трудового міліонера Канадщини. Скажу зразу — виявляється і деревяні будиночки бувають не погані, якщо у них вікна з склопакетами, червоне дерево на підлозі, нормальна опалювальна система (тобто так як у нас — водичка в батереях, а не повітря з дирок у підлозі), вхід у будинку як у фільмах: великий хол та сходи + кууупа місця. Я так не рахував, але думаю 400-600 квадратних метрів хатка потягнула. Про басейн з хатки мовчу — просто красота. Ну і звичайно місце розташування будинку — це мальовнича північна частина Ванкуверу, де живуть усі міліонери. Причому, СУТТЄВА різниця — двох метрових мурів і закритих зон тут я не побачив, хіба що кілька поліцейських машин, які патрулюють вулички. Думаю, що патролюють дууууже пильно і це просто знімає потребу мати мури. Бо, як казала наша нова прем'єр міністр - " я людина не наївна" :) і розумію, що безпека потрібна велика, так я придурків вистарчає всюди. А багаті люди є завжди мішенню... Доречі тут не вулиці, а просто ліс з дорогами, які дозволють під'їхати до помість вище згаданих міліонерів десь врізаних в горі між дерев... ляпота :).
Доречі, добирався я до місця на таксі. Тарифи на таксі тут наступні: при посадці $3.25 + $1.67/KM. В таксі електронний лічильник висить у формі великого табло з червоними цифрами, які чомусь весь час міняються ... причому дуже швидко :(. Щось я відволікся від теми будинку. Коли зібралися всі гості, господар влаштував нам екскурсію по цій "квартирі" так на 15-20 хвилин, яких мені стало достатньо, щоб усвідомити, що дерев'яна хатинка теж не зле :). Я взяв з собою фотоапарат, але якось не пасувало робити фотографії.. Тому варіант краще раз побачити ніж 100 разів почути не вийде.
Паті пройшло весело і цікаво — господарі приготували безліч індійських страв. Всі ви знаєте, що я дуже алергічний і не ї`м гострого. Але вирішив, що колись та й треба почати щось міняти. Запасшись необхідним набором лікарств, я просто почав все пробувати. Хочу вам сказати, що було все дуже смачно. Хіба що одна чи дві стравиі мені не сподобалися. Ну і на другий день мене ніц не боліло. Так що всек ок і можу сказати: І я там був, але медку не ї'в, а все решту попробував і вижив :). Коли ми зібралися йти до дому, то кожному ще в дорожку дали презентік: дрібниця, але дуже приємно. Приїхавши до дому у скромну квартирку у спальному райончику я знову захотів стати міліонером :)...
p.s. Бізнес план з виграшем джек поту в лотерейку 6 з 49 покищо не виходить. Якимось чином весь час випадають інші цифри. Не можу зрозуміти чому. Думаю над якимось іншим планом. На певно буду грати в лотерейку 7 з 56 :).
p.s.p.s. Цей тиждень промайнув як один день. Причин було дві: на роботі не сходився один алгоритм (не буду описувати деталей :)) + я цілий тиждень не висипався, тому що сам не знаю чому :). От так і живу...