Відповіді на питання дописувачів :) та скромні зимові розваги — 2

Дуже приємно, що є коментарі до моїх скромних постів. Це надихає мене на нові творіння. Нажаль вільного часу дууууууже мало і тому мені ніяк не вдається повернутися на випуск новин один раз до тижня. Але буду старатися :). Відповідаючи на питання про крутий спуск, тобто прірву, можу зазначити, що у реальності усі гірськолижні траси відділені символічною стрічкою, яка лише показує межі дороги...і абсолютно не захищає від вильоту з траси. Тут дуже багато попереджувальних знаків (не подумайте, що “ласкаво просимо!” :) а навпаки — “увага! межа траси”). А далі кожен має або не має голову, тобто право вибору. Дуже добрими є приклади, коли когось несуть на носилках. Для цього індивідуму це, звичайно, не добрий приклад... але у цей момент інші N індивідумів, можливо, задумуються про те, що катання на лижах — це серйозна справа та легковажити ніколи не варто.
Тепер про земне. Дарма Андрій переживає про тендітних створінь білочок у цей критичний кризовий час. Почну з джерел проблеми. Так як люди почали заробляти менше грошей під час кризи, то на це гнучко зреагував ринок. Зокрема ціни на нерухомість, машини та наркотики падають. З нерухомістю та машинами ясно — держава всім помагає. А от наркотики... Цей критичний хаос веде до переділу ринків збуту цього свинства і , як результат, майже щоденних новин про якесь вбивство зв”язане з якимось злочинним угрупуванням. Уряд старається боротися з цим як може. Я не зрозумів покищо як, але нічого не міняється на шпальтах місцевих газет: далі стріляюся. При чому тут білочки? Все просто - коли я випадково зайду до парку по дорозі від дому до басейну, то там тусуються білочки. Побачивши мене вони всі розбігаються, залишивши за собою запах маріхуани... так як курять маріхуану канадські білки, українським побратимам і не снилося. Запах стоїть стійкий. Висновки: a) я завжди виходжу з хорошим настроєм з парку; б) канадські білки так обкурилися, що аж почорніли; в) держава помагає білочкам.
Питання олімпіади — це інший тріллер: побудова олімпійського містечка та охорона на олімпіаду вже потягнула 1+1 = 2 мільярди доларів!!! При початкову плануванні 700 000 000 та 150 000 000. Тому питання щодо снігу та льоду на майбутній олімпіаді у Ванкувері 2010 року для всіх учасників — це не питання, це додаткова стаття витрат. Весь бюджет Канади видують на той сніг, але перед світом виконають обіцянку.
На питання теріторіяльної цілісності України не відповідатиму, так як це компетенція президента. У зовнішню політику я дав собі слово не пхатися.
Щодо порівняння Канади та США... важке суб'єктивне питання. Знаю одне: питання не те яка країна краще, питання як влаштуєшся конкретно ти у конкретній країні. У загальному: рівень зарплат по Канаді нижчий ніж в Америці, а податки — вищі. З цієї сторони Америка так на 20-35% попереду. З точки зору медичного забезпечення — у Канаді вона доступніша. Ціни на електроніку/харчування — дешевше у США, чи краще — це питання. Ринок праці: ВСІ мої друзі, які мають можливість бути у Америці не як туристи, кажуть що Канада програє по можливості працевлаштування, але не на багато. По рівню зарплати — писав вище. Ось офіційна статистика. Поставивши вівповідні цифри до оподаткування і отримавши на виході те, що залишається у гаманці — буде мати рельність Канадську помноживши на курс долара США. Наприклад CAN38000 на рік на одну не одружену людину --> USA 2000 в місяць у конверті в Україні, 18000 → 1000. Все відносне. Одне що мені подобається на Ванкуверщині дуже-дуже — це природа навкруги, чистота та відносний порядок. За гроші це не купиш. Не знаю чи відповів на питання достатньо.

Повертаючись до зимових розваг. Майже місяць тому у Ванкувері (точніше у Річмонді) відкрили Олімпійський овальний стадіон, де будуть проходити змагання ковзанярів. Нагоди попасти туди ще не було, але було бажання покататися на ковзанах. Катання на ковзанах — це дійсно ходіння по лезу бритви... Один необачний момент і ти, у кращому випадку, на холодному льодовому покритті з синцями... Не уявляю як можна робити піруети, тулупи :), сальто та інше... На перший раз я з товаришами відвідав місцевий дитячий спортивний центр, який має чотири футбольних поля та дві льодові арени. Коротке відео про мої потуги на льоду:

Скромні зимові розваги.

Купивши минулого року сезонний абонемент на Grouse Mountain я зазделегідь визначив чим буду займатися на зимових вихідних цього року: лижні та оздоровчі гірські повітряні ванни :). Тому вікендне життя стало одноманітне: субота - лижі, неділя - відновлення сил після лиж :). Ці недільні цикли деколи я розбавляв іншими розвагами (ковзани, кінотеатр, бовлінг, басейн) та роботою. Так і пролетів ще один місяць. На перший погляд скучна рутина, але запевняю вас — це приємна рутина. Бачу, що починаю повторюватися з минулорічними подіями... але немає на це ради. Тому, кому цікаво, то рефрешнута версія фото 2009 року та відео

Не знаю, як можна описати відчуття, які отримуєш при катанні а лижах. Це треба пробувати.




П.С. Не вистарчає часу та сил на опис серйозних речей (криза а Канаді, курс канадського долара щодо американського тезки, як правильно заплатити податки в Канаді, підготовка до олімпіади у Ванкувері, як можна правильно потратити 1 мільярд доларів на олімпіаду? А потім другий мільярд :)...). Тем багато і не знаю на якій зупинитися детально. Якщо будуть запити на якісь теми — підготуюся та випущу аналітичну статтю :).

Сьогоднішній свіжий блог.

Повернувшись з України (доречі, обіцяні фотографії є тут ), я не зумів перебудуватися: зустрічі, паті, різні екшини мені не дозволяли так просто вернутися до канадійського спокійного способу життя :). Одне, що я зауважив — це те, що мій сон плавно з'їхав до 5-6 годин на добу та я перестав готувати їсти дома. У цей час у мене були різні екшини - від простих посиденьок у суші-барі до Family Christmas Sing-along concert (англійські різдв'яні пісні у виконанні Vancouver Voices). Доречі, багато чого собі міг уявити про себе... але те, що співатиму англійські колядки з залом місцевих людей :):):) - це вже поза моїми фантазіями :). А далі були Свята Вечеря за римо-католицьким календарем, Новий Рік та Свята Вечеря за греко-католицьким календарем. Не буду описувати деталі, так як усе варто робити вчасною, а не місяць по події. Одне, що зроблю, так це те, що ніколи не пізно: ПОДЯКУЮ Григорію, Олі, Іванові, Уляні, Ірині, Стасові, Ані, Світлані та Андрію за створення дійсно української, св'яткової різдв'яної атмосфери на Ванкуверщині у цей час. Один момент: на Новий Рік я викликався спекти сирник для діяспори. Все вийшло як завжди за виключенням того, що сирник не тримався купи :). Але все одно була смакота :) не дивлячись на такий конфуз :). Доречі, було дуже красиво навкруги у Різдв'яно-Новорічний зимовий період: сніг у Ванкувері побив рекорд 40 річної давнини! Доречі, такого морозу та снігу на території всієї Канади не памятають від моменту ведення записів.

Так безтурботно проводячи час останні 3 місяці (перед Новим Роком здебільшо поїдаючи попкорн, сосиски, мівіну та іншу “смакоту”), я не зауважив коли зумів поправитися до 94 кілограм з 82. Все! Так жити не можна! - вирішив я собі та почав знову готувати (бай зе вей купив собі хлібопічку - як результат - хліб не до зрівняння з тим, що у магазинах) та купив абонемент у басейн, сауну, джакузі та зал (приблизно 38 дойлярів США на місяць). От так то легко можна втратити ідеальну форму... і потім важко відновлювати її: так я почав минулий тиждень з 100 метрів плавання у день і вже дійшов до 500, попереду наполеонівські пляни — вернутися до 1 км/день. Щоб не розслаблятися, дав собі додаткову нагрузку на вихідні - лижі.

І забув про головне. Вже другий тиждень поміж цим всім я хворію на ногах якоюсь простудою. У день - все ОК, а під вечір мені зле (голова болить та температура +-37) . Ці вихідні не пішов на лижі (поміняв їх на бовлінг) та просто провалявся дома... . Зате , маючи час сьогодні, написав блог пост :).