вівторок, травня 25, 2010

Спогади про Австралію - 2.


Наша компанія не проводила весь час на пляжі. Отримавши ранковий морський заряд енергії, після обіду ми кудись їхали, як кажуть, вивчати місцеві визначні місця. Першим нашим стопом був Warner Bros. Movie парк з атракционами. День пролетів швидко та весело: забулося, що мені не 10 років, і я просто катався на атракціонах трішечки кричавши від штучного страху. Результат теж прогнозований - знову зірвав горло. У середньому чекати треба було 20-30 хвилин на 0.5-1 хвилину адреналіну. Хоча, коли почав падати дощ, людей поменшало і час очікування зменшився до 0-15 хвилин. Порівняти можу лише з Wonderland, який і далі залишається у мене на першому місці. Хоча у планах два конкуренти - і Діснейленд у Америці, і PNE у Ванкувері. Побачимо, що скажу про них. Багато фоторгафій я не робив, так як головне було катання. Доречі, я трохи вже зажраний, так як 4D Shrek мене вже не вразив. Наступного дня ми похали у аквапарк. Багато не напишеш, так як усі аквапарки подібні - лише кількість атракціонів різна і площі. Тут для мене, і надалі, аквапарк у Анталії на першому місці, потім - австралійський, на 3-му - канадійський.
Наступний об'єкт відвідин - це Ginger factory. Сподобалося не так на заводі, як при ньому - парк та музей ляльок просто супер. Щодо ляльок - згадалося Львівський ляльковий театр. завжди подобалося тути ходити. Так само і тут - і знову мені 10 :). Кілька фото.

вівторок, травня 11, 2010

Спогади про Австралію.

Я зауважив, що мені треба було всього місяць для того, щоб переключитися назад до ритму життя Ванкувера та роботи. Зрозуміло, що вже не пасує писати про Австралію у реальному часі. Тому залишаються лише спогади, які я постараюся описати та виставити кілька фото. Почну з моря. Залишивши Мельбурн, я з друзями (у кількості 7 людей) полетіли у місто-"побратим" Ванкувера - Брісбон (Brisbane). Побратим тому, що як Ванкувер у Канаді, так Брісбон у Австралії - це, так звані, столиці розповсюдження наркотиків у регіонах. Тому ніц мене тут не здивувало - таке саме миле та чисте місто з дуже подібною структурою. Хто ще не зрозумів, пишу прямо - наша ціль була зовсім інша :): відпочинок на одних з найкращих пляжах світу - Australian Sunshine Coast. Ми зупинилися у двохповерховому penthouse в готелі Sundancer, що має доступ до 16 км смуги пляжу приблизно за 250 метрів. Зняти такий пентхауз на 7 людей коштувало 200 доларів на день. А далі фото з коментарями.
П.С. Зверніть увагу на останню фотку - це фото зроблене 2 хвилини після того, як мене витягнули рятувальники з води. Завжди думав, що топляться або підвипивші, або круті плавці, які круті... Ніколи не думав, що це трапиться зі мною. Плескаючись на хвилях так метрів з 50 від берега, я стояв на ногах, підстрибуючи з хвильки на хвильку. Мої друзі були майже поруч. І тут все сталося миттєво. Так за 20-30 секунд одна хвиля мене потягнула у море. Я не розгубився і просто почав гребти до берега, але з кожним рухом я, навпаки, віддалявся. Так за хвилину мої друзі були вже за метрів 100 і тут мені стало СТРАШНО, що за хвилину-другу сил вже не буде і ніхто мене не почує. Не знаю скільки виділилося адреналіну у моєму організмі, але так почав гребти до берегу з криком HEEEEEEEEEEEELP, що весь берег мене почув! Цілий день потім горло боліло. Рятувальник, пробіжавши 100 метрів по березі і ще 100 метрів по воді, доплив до мене якраз у момент, що я вирвався з хвилі і став на ноги, але сил просто навіть виходити не стало. Мене вивели на берег і казали що все добре, що добре закінчується. Більше я у воду у цей день не ходив. Перший раз мав відчуття природнього страху... це зовсім не те, що псевдострах у аквапарку чи на американських горках. Далі буде...