Думи мої, думи мої.

Моя голова почала багато думати останнім часом і не знаходити відповіді на прості питання.

Перше питання побудоване на спостереженнях останніх відпочинків на природі. Так от, відпочиваючи нещодавно на пляжі містечка Tsawwassen з 10 ранку до 5 вечора я мав кілька разів потребу :) відвідати місцевий пляжний туалет (МПТ). Зранку мене нічого не вразило — чисто як і всюди... поміркований запах моря :). Зате після обіду я вже дійсно здивувався і було чого: простоявши у черзі 5 хвилин я, зайшовши у МПТ, знову зауважив чистоту. Як зараз памятаю, як я відпочиваючи у Криму так років 10 тому вищеописувану потребу хотів відтягнути якомога дальше у часі, щоб потім пару хвилин мати екстремальні розваги :) для розвитку легеневої системи щодо затримки повітря з відповідним спа-арома :). Надіюся, що ці часи у Криму вже пройшли. Але навіть зараз є питання: Чому була така різниця між МПТ у Криму і МПТ, яке я зараз бачу тут? Відповідь проста: ні, люди всюди однакові і потреби також :), просто тут у МПТ було: a) вода; б) безкоштовний рулон паперу (багато паперу); в) нормальні унітази. Нічого надто розумного.

Друге питання тижня зовсім протилежне. Мав необережність не машиною, а просто пішки пройтися по одному з найдорожчих районів Ванкувера — British Property. Мій бос запросив працівників на паті, де було дуже файно :). Але я не про це. Так от йшовши до його вілли, мене вже дивували мільйоні сарайчиками... Зате я побачив дуже ладне гольфове поле. І думаю класно тут жити — гольф два метри від хати. Але не тут то було! Як мені відповіли на наївне питання: “як часто ви гольф граєте?” відповідь була: “... цей гольфовий клюб не входить в ціну проживання у районі. Платити треба окремо - 50 000 дойлярчиків у рік! Але це ще не все. У нас тут 5 років waitlist – то типу записуєшся в список бажаючих і чекаєш 5 років, поки місце якесь звільниться.“ Більше питань не задавав.

Третє питання виникло спонтанно: де взяти гроші, щоб записася у waitlist? Думаю, що питання не правильне. Краще так: що зробити для того, щоб мати гроші, щоб записася у waitlist і втриматися у тому лісті 5 років :). Не довго думаючи, я вирішив діяти. Тут моя мама весь час щось про мільйонерів говорить і каже що хоче в інтернет вийти, щоб вони її знайшли. Я і подумав: на кому не заробиш, як не на рідних. У моєму випадку — два зайці зразу: мама вийде в інтернет (і, як мінімум, я виконаю її 2 річне бажання):) і я грошеняток на цьому назбираю. Нажаль рекляма від Google не розповсюджується на україномовні сайти... тому буду це робити на англійській. А усіх Вас прошу уклінно зайти на новий сайт Pani Lyalya і клікнути ОДИН раз за ОДИН день на одній з реклам від Google справої сторони сайту. Вам один рух мишкою, а мені пару центиків на абонемент :).

Питання чому реклама від Google не підтримує україномовні сайти — це довге питання. Залишимо його на інший раз.

П.С. Я згадав, що у нашому райончику на днях була неординарна подія. Поступив сигнал, що якісь недобрі люди бомбу підклали у торговий центр. Пів вечора було перекрито парковку і прилеглі парки. І що ви думаєте — дійсно була бомба. Думаю, куди б оце то подітися на час Олімпіяди...

Брак вільного часу.

Глобальне потепління вплинуло на погоду у Ванкувері цього року. Минулих декілька тижнів у нас було як в Анталії: сонечко світило та посміхалося нам добре цілий день. Правда у ночі не було так добре, як у Анталії: у моєму апартменті + 33-35. Кулер не помагав, а ніц іншого під руками не було. Добрий кум Володя пропонував мені навіть кондиціонер вислати з України :). Але мені совість не позволила: якось у свідомості прийнято, що пакунки з Канади до України прямують... а не навпаки :)... треба подумати як домовитися зі совістю :) . Ще одним плюсом було державне св'ято - день провінції (по нашому день області :)). Склавши усе до купи ми мали тиждень тому (пятниця вечір -понеділок) 4 вихідні і я їх повністю провів на пляжі дякуючи моїм друзям, які мене запрошували з собою. Сили я відновив добре і минулий тиждень вся накопичена енергія і стала мені у пригоді: паті кожен день, не буду описувати деталі: файно було одним словом. Відіспався я аж сьогодні -у неділю встав в 16.00 - і чомусь день так швидко пролетів і у мене хороший настрій. Буду його берегти. Тому часу на посиденьки біля комп'ютера не має. Декілька фотографій з минулого:
Stawamus Chief Provincial Park та White Cliff West Vancouver

Спомини про минулі тижні ;).

Дуже приємно, що читачі блогу почали активно коментувати мої творіння. Це надихає до нових постів. Отже, почнемо з відповідей на питання дописувачів:
По-моєму, я вже писав, що медицина у Канаді є умовно безкоштовна і залежить від провінції: наприклад, у провінції Онтаріо з людей беруть грошенятка у вигляді податків, а у Брітіш Каламбіа — 54$/місяць на одну людину, 108$ - на сім”ю (в незалежності скільки є дітей). Як наслідок, податки тут менші. Щодо медицини то на хороших роботах цю суму покриває роботодавець у вигляді бенефітів, які додаються додатково до зарплати. Бенефіти (які найбільш поширені) ще можуть включати розширену медичну страховку + стоматологію + офтальмологію. Роботодавці покривають від 30% до 100% цієї суми. Логічне питання — для чого розширена страховка? Проста відповідь: умовно безкоштовна медицина покриває першу невідкладну допомогу (читай швидка) + операції + огдяд до лікаря по певній проблематиці попередньо отримавши направлення від домашнього лікаря. Таблетки та, наприклад, догляд після операції — це і є ці речі, які покриває розширена страховка. Інакше до 1000$ на день у лікарні... Це я так спрощено написав. Думаю для загального розуміння достатньо. Так от страхівка для іноземців коштує від 2$/день (типу умовно безкоштовна медицина для канадійців) і до скільки грошей є :) на вме решта... Щодо “...А я думав у вас як в кіно - томографія голови, ..”, то це покриває умовно безкоштовна медицина :). Не бачив як це проходить (і дай Боже, щоб і не побачив), але одному товаришу тут таке робили — він упав головою об лід (на ковзанці:(), втратив свідоміcть :(... тоді робили томографію, щоб пересвідчитися що все ОК, якщо не зважати що струс мозгу...

Дуже подобаються мені коментарі кума Андрія Глуховецького! Респект! “...Бачиш і з хорошого життя може боліти голова...” Як у воду дивився кум... Тиждень тому ми святкували отримання прав коліжанкою :), що я не стримався і так випив пів пляшки французького коньяка. Добре напій пішов, але остання маслинка з анчоусами на закуску була напевно не свіжа — наступного ранку не тільки голова боліла... про що це я :).

Вертаємося до прекрасного! Цього тижня мав насолоду переглянути блог Іри . Дякую за супер фотографії — я вже придумав, як твої чудо пейзажі та натюрморти прикрасять стіни моєї скромної оселі :). Бай зе вей, дякую також за запрошення до Каліфорнії! Обов'язково зберуся після відвідин Австралії :).

А тепер як я проводив час. Проводив час я весело і навіть не знаю, що розписувати. Краще трішечки побачити. Я там попідписував трохи евентів.