Думи мої, думи мої.

Моя голова почала багато думати останнім часом і не знаходити відповіді на прості питання.

Перше питання побудоване на спостереженнях останніх відпочинків на природі. Так от, відпочиваючи нещодавно на пляжі містечка Tsawwassen з 10 ранку до 5 вечора я мав кілька разів потребу :) відвідати місцевий пляжний туалет (МПТ). Зранку мене нічого не вразило — чисто як і всюди... поміркований запах моря :). Зате після обіду я вже дійсно здивувався і було чого: простоявши у черзі 5 хвилин я, зайшовши у МПТ, знову зауважив чистоту. Як зараз памятаю, як я відпочиваючи у Криму так років 10 тому вищеописувану потребу хотів відтягнути якомога дальше у часі, щоб потім пару хвилин мати екстремальні розваги :) для розвитку легеневої системи щодо затримки повітря з відповідним спа-арома :). Надіюся, що ці часи у Криму вже пройшли. Але навіть зараз є питання: Чому була така різниця між МПТ у Криму і МПТ, яке я зараз бачу тут? Відповідь проста: ні, люди всюди однакові і потреби також :), просто тут у МПТ було: a) вода; б) безкоштовний рулон паперу (багато паперу); в) нормальні унітази. Нічого надто розумного.

Друге питання тижня зовсім протилежне. Мав необережність не машиною, а просто пішки пройтися по одному з найдорожчих районів Ванкувера — British Property. Мій бос запросив працівників на паті, де було дуже файно :). Але я не про це. Так от йшовши до його вілли, мене вже дивували мільйоні сарайчиками... Зате я побачив дуже ладне гольфове поле. І думаю класно тут жити — гольф два метри від хати. Але не тут то було! Як мені відповіли на наївне питання: “як часто ви гольф граєте?” відповідь була: “... цей гольфовий клюб не входить в ціну проживання у районі. Платити треба окремо - 50 000 дойлярчиків у рік! Але це ще не все. У нас тут 5 років waitlist – то типу записуєшся в список бажаючих і чекаєш 5 років, поки місце якесь звільниться.“ Більше питань не задавав.

Третє питання виникло спонтанно: де взяти гроші, щоб записася у waitlist? Думаю, що питання не правильне. Краще так: що зробити для того, щоб мати гроші, щоб записася у waitlist і втриматися у тому лісті 5 років :). Не довго думаючи, я вирішив діяти. Тут моя мама весь час щось про мільйонерів говорить і каже що хоче в інтернет вийти, щоб вони її знайшли. Я і подумав: на кому не заробиш, як не на рідних. У моєму випадку — два зайці зразу: мама вийде в інтернет (і, як мінімум, я виконаю її 2 річне бажання):) і я грошеняток на цьому назбираю. Нажаль рекляма від Google не розповсюджується на україномовні сайти... тому буду це робити на англійській. А усіх Вас прошу уклінно зайти на новий сайт Pani Lyalya і клікнути ОДИН раз за ОДИН день на одній з реклам від Google справої сторони сайту. Вам один рух мишкою, а мені пару центиків на абонемент :).

Питання чому реклама від Google не підтримує україномовні сайти — це довге питання. Залишимо його на інший раз.

П.С. Я згадав, що у нашому райончику на днях була неординарна подія. Поступив сигнал, що якісь недобрі люди бомбу підклали у торговий центр. Пів вечора було перекрито парковку і прилеглі парки. І що ви думаєте — дійсно була бомба. Думаю, куди б оце то подітися на час Олімпіяди...