середу, серпня 19, 2009

Реклама на сайті.

Все нове, як кажуть, починається з бажання або ідеї :)... Приїхавши у Канаду 2 роки тому, я попав у інший незвіданий світ капіталізму і, як немовлятко, почав цей світ пізнавати. Вільного часу залишалося обмаль, а поділитися з усіми родичами та друзями останніми новинами — тим паче. Після кількох нездоспаних ночей :) з переповіданням тих самих подій моєму оточенню, до мене прийшла ідея — писати блог, який мені з'економить час, з однієї сторони, і дасть можливісь цю інформацію отримувати усім бажаючим з першоджерела, а не з сервісу “одна баба сказала...” :). Тому над питанням заробляння на блозі я і не думав. Спочатку. :). Так за пів року у мене виникло бажання взяти те, що лежить на поверхні – тобто дойляри, які всім роздають десь там. Мені захотілося розмістити контексну рекламу від Google (Хто не в курсі: AdSense — це система контекстної реклами, що платить вам за кліки на оголошення на вашому сайті). Але вже було пізно. Памятаю, що я досить довго шукав як додати контексну рекламу від AdSense на україномовний сайт. Марно! Як я начитався тоді у неті, на певний час компанія призупинила надання контексної реклами для українців (при реєстрації акаунту у списку мов, на яких ведеться сайт, “українська” була відсутня :( ). Десь місяць тому повернули українську назад, але контексна реклама не підтримується і надалі.Зараз там є, наприклад, користувацький пошук... який мені приніс 5 центів за останній місяць :). Але мова не про мої мільйони. Отже, на мою думку, причин не підтримки україномовних сайтів кілька: а) оголошення на українських сайтах поки що не є ефективні так як рідко відповідають змісту сайту. І, як наслідок, людина, попавши на сайт, не клацає на рекламу, бо ця реклама її просто не цікавить; б) мало українських рекламодавців; в) процент людей, які самі собі наклацували реклямки неприродньо великий :); г) процент людей, які наклацували друзям реклямки для блокування їх аккаунту - по українським міркам природній :), але Google вважає не так. Додавши а)-г), як казав наш перший президент - маємо те, що маємо: реклама залишилася на небагатьох україномовних сайтах, що витримали фільтр а)-г).
Чесно кажучи, було н
атхнення почати писати англійською і косити зелень :), але я згадав основну ідею цього блогу :)... Гроші тут не головне :)... Все нове, як кажуть, починається з бажання або ідеї :)... У мами все життя в ідеях про капелюхи. Залишилося мені реалізувати її ідеї на Pani Lyalya.

П.С. Вітаю моїх кумів Наталю та Володю Панасюків з народженням другої донечки! Нехай малеча росте здорова, розумна, красива, весела, багата та щаслива на радість та втіху батькам, родичам та друзям!


понеділок, серпня 17, 2009

Думи мої, думи мої.

Моя голова почала багато думати останнім часом і не знаходити відповіді на прості питання.

Перше питання побудоване на спостереженнях останніх відпочинків на природі. Так от, відпочиваючи нещодавно на пляжі містечка Tsawwassen з 10 ранку до 5 вечора я мав кілька разів потребу :) відвідати місцевий пляжний туалет (МПТ). Зранку мене нічого не вразило — чисто як і всюди... поміркований запах моря :). Зате після обіду я вже дійсно здивувався і було чого: простоявши у черзі 5 хвилин я, зайшовши у МПТ, знову зауважив чистоту. Як зараз памятаю, як я відпочиваючи у Криму так років 10 тому вищеописувану потребу хотів відтягнути якомога дальше у часі, щоб потім пару хвилин мати екстремальні розваги :) для розвитку легеневої системи щодо затримки повітря з відповідним спа-арома :). Надіюся, що ці часи у Криму вже пройшли. Але навіть зараз є питання: Чому була така різниця між МПТ у Криму і МПТ, яке я зараз бачу тут? Відповідь проста: ні, люди всюди однакові і потреби також :), просто тут у МПТ було: a) вода; б) безкоштовний рулон паперу (багато паперу); в) нормальні унітази. Нічого надто розумного.

Друге питання тижня зовсім протилежне. Мав необережність не машиною, а просто пішки пройтися по одному з найдорожчих районів Ванкувера — British Property. Мій бос запросив працівників на паті, де було дуже файно :). Але я не про це. Так от йшовши до його вілли, мене вже дивували мільйоні сарайчиками... Зате я побачив дуже ладне гольфове поле. І думаю класно тут жити — гольф два метри від хати. Але не тут то було! Як мені відповіли на наївне питання: “як часто ви гольф граєте?” відповідь була: “... цей гольфовий клюб не входить в ціну проживання у районі. Платити треба окремо - 50 000 дойлярчиків у рік! Але це ще не все. У нас тут 5 років waitlist – то типу записуєшся в список бажаючих і чекаєш 5 років, поки місце якесь звільниться.“ Більше питань не задавав.

Третє питання виникло спонтанно: де взяти гроші, щоб записася у waitlist? Думаю, що питання не правильне. Краще так: що зробити для того, щоб мати гроші, щоб записася у waitlist і втриматися у тому лісті 5 років :). Не довго думаючи, я вирішив діяти. Тут моя мама весь час щось про мільйонерів говорить і каже що хоче в інтернет вийти, щоб вони її знайшли. Я і подумав: на кому не заробиш, як не на рідних. У моєму випадку — два зайці зразу: мама вийде в інтернет (і, як мінімум, я виконаю її 2 річне бажання):) і я грошеняток на цьому назбираю. Нажаль рекляма від Google не розповсюджується на україномовні сайти... тому буду це робити на англійській. А усіх Вас прошу уклінно зайти на новий сайт Pani Lyalya і клікнути ОДИН раз за ОДИН день на одній з реклам від Google справої сторони сайту. Вам один рух мишкою, а мені пару центиків на абонемент :).

Питання чому реклама від Google не підтримує україномовні сайти — це довге питання. Залишимо його на інший раз.

П.С. Я згадав, що у нашому райончику на днях була неординарна подія. Поступив сигнал, що якісь недобрі люди бомбу підклали у торговий центр. Пів вечора було перекрито парковку і прилеглі парки. І що ви думаєте — дійсно була бомба. Думаю, куди б оце то подітися на час Олімпіяди...

понеділок, серпня 10, 2009

Брак вільного часу.

Глобальне потепління вплинуло на погоду у Ванкувері цього року. Минулих декілька тижнів у нас було як в Анталії: сонечко світило та посміхалося нам добре цілий день. Правда у ночі не було так добре, як у Анталії: у моєму апартменті + 33-35. Кулер не помагав, а ніц іншого під руками не було. Добрий кум Володя пропонував мені навіть кондиціонер вислати з України :). Але мені совість не позволила: якось у свідомості прийнято, що пакунки з Канади до України прямують... а не навпаки :)... треба подумати як домовитися зі совістю :) . Ще одним плюсом було державне св'ято - день провінції (по нашому день області :)). Склавши усе до купи ми мали тиждень тому (пятниця вечір -понеділок) 4 вихідні і я їх повністю провів на пляжі дякуючи моїм друзям, які мене запрошували з собою. Сили я відновив добре і минулий тиждень вся накопичена енергія і стала мені у пригоді: паті кожен день, не буду описувати деталі: файно було одним словом. Відіспався я аж сьогодні -у неділю встав в 16.00 - і чомусь день так швидко пролетів і у мене хороший настрій. Буду його берегти. Тому часу на посиденьки біля комп'ютера не має. Декілька фотографій з минулого:
Stawamus Chief Provincial Park та White Cliff West Vancouver