Ось і прийшли вихідні дні.

Після тяжкого робочого тижня, який заключався у навчанні англійської/правил та стресовому спілкуванні з продавцями в супермаркетах :), прийшли вихідні. Результати є оптимістичні - вже вивчив теорію правил and вийшов зі стану сплячки :); та є песимістичні - нажаль компутера як не було, так і немає. Я вже уважно перечитав чеки SONY і там, маленьким шрифтом, написано, що поставка товару по предоплаті - мах 7 днів. Так що до вівторка чекатиму... Але могли б сказати, що буде так і не обіцяти 2-3 дні... одним словом - як і у нас :). Попередньо я проспав пів п'ятниці, коли прийшов з науки: погода заповідалася бурі-грози/сонце і дуже парило, а в результаті я був як зомбі :), а дощ так і не пішов...
В суботу в нас мав бути екшн: Ми йшли на весілля, організоване родиною подружки Іри - сестри Олі :), як у фільмі Кудряшка Сью - нікого не знали :) але мали лучезаріть радість та щастя. Це був єврейський ресторан - ОЛIМПУС. По вигляду/об'єму - як ресторан Eліт над цирком у Львові. Шо сказать. Понятно, хто ходить у єврейські ресторани:). Так як там добра кухня, то гріх було не піти і нам - чистим українцям. Так як для нас все було фор фрі :), то я собі в нічому не відмовляв. Особливо добра була єврейська страва - ікра червона лососєва та запечений вугор (риба). Салати спеціфічні, але їстивні :).
По сусідству було день народження Гєни :)(канєшна всі знають хто такий Гєна.. :) - очень хароший человєк :)), і било очень інтіресно. Все почалося з пісні, де я лише пойняв одне слошо - шалом :). А далі пішло поїхало:). Була стара русская папса, шансон, ну і народні пісні, єврейські, конєшно. Ми собі ніц не смущалися і добре вливалися в колектив :). Танці були запальні, з цікавою солісткою (на одному з фото є в червоному)... Я моментами сидів, і лапав себе на думці, що так би років 5 тому хтось би мені сказав де я буду і що робитиму на вихідні.. розсміявся б. Ну далі була культурна програма - танці дівчаток і одного афроамериканця з ними :). Ну дуже класно той пацан танцював... Що-що, але пластика та почуття ритму в них не забереш.. а між тим, молодий мені весь час наливав і я не міг не відповісти на люб'язність - все пив до дна :). Потім була наша любима пісня: 7 - 40. І ми так танцювали, що нас майже прийняли за своїх, ну як мінімум дивилися в нашу сторону з захопленням :). Достатнйо найївшись/напившись/натанцювавшись, нас відвезли до дому. Я так бачу, що не проти так раз в тиждень по весіллях ходити :) like a masovka :).
Фотки мають дескрипшн, який починається з "2007-05-26 - Wedding Party.
Як видно з контексту, в неділю був тяжкий день :) - голова боліла зранку і напевно не від погоди.. але вижив :). А так як у нас дома свято - МАКСИМКОВІ 8 РОКІВ - то скучати на сьогодні не прийшлось:).

П.С. Загалом, за 3 тижні я зауважив странну тенденцію в нейтів піпл - люди легко і просто обіцяють в гості прийти, але випадково не приходять.. а то твоі проблеми, шо ти готуєшся.... тебе навіть не повідомлять, шо не прийдуть... Це не має відношення до сьогоднішнього дня, але за 3 тижні вже пару днів було перебито "гостями"... З 1 числа буду мати метропас - карточка на метро/автобус - 100$/month. То буду вше кататися по місту більше. Більше і розповім...

Перший сімплє шопінг.

День сьогодні пройшов швидко: англійська та шопінг. На англійській теми були, як завжди, дурнуваті, але я вже привик. Правда, не стримався і запитав викладачку що то за підбір статей такий. Сказали наступне: так - повна фігня, але тут є купа ідіом (то набір англійських слів, які в сукупності означають зовсім інше, ніж дослівний переклад кожного окремо) та стилістика мови з життя :)...
Після англійської мав можливість та потребу піти в продуктовий магазин. ЯК МЕНІ НЕ ХВАТАЛО КУМА ЮРКА!!! Він знає все про товари, їх якість та ціну. Коли ми разом жили у Празі, я просто завжди халявив :0)... А в продуктовому супермаркеті - жах, вибір великий , як і в нас в МЕТРО, але перелік фірм виробників мені зовсім не відомий...крім КОКАКОЛА, ХЕЛМАНС, ЛІПТОН ну і пару інших. Так як я не знаю упаковок з їди, яку я їм дома (бо в холодильнику все вже розпаковано), то почав вибирати по етикетках. Ні на одній не пише абріавіатури типу Е999, але я не думаю що тут не має вредних домішок. Навіть КОКАКОЛА не пише... Вибрав трохи. Список не писатиму :). З жахом зауважив, що в Україні я на ціну ніколи не дивився (зажрано все таки я жив в Украіні :)). Тут прийдеться :). І не тільки продукти купляти, а багато всього іншого в житті попробувати :)....
Рецепт , як заробити швидке запалення легенів: Походити по Торонто в 35 градусів цельсія з сумками, добре спотіти і піти покататрися в метро :). Вітри не до оповідання. Я біля стін ходив, де не було вітру відносно. Люди дивилтися страннуватєнько на мене... Не памятаю, чи писав про метро, які я бачив за життя:
1) Прага - чисте та красиве;
2) Київ - не чисте, але дуже красиве та громадне;
3) Москва - не чисте, але дуже красиве та громадне;
4) Торонто - дуже чисте та жадного мистецтва;
Яке з них є найкраще, то питання субєктивне.
про залізницю - Українська залізниця в плані вокзалів - зе бест.
П.С. О , згадав, я потім пішов купляти зошити на англійську. Як я сі навчив, зошит - то ноутбук або копібук. Зайшов до китайского магазину - питаются, як магу і дають мені лотерейку. Я повторив ще раз - не дойшло; кажу - пайпер фор раітінг фор стьюдент; принесли бланк для заповнення лотерейки... подивився навкуги, не побачив зашити, вийшов.... депресняк... страшно в інші магазини йти :), але побачив далі КАНЦТОВАРИ. Супер! Запитався при вході де зошити - сказали, до мене повернулася впевненість, що енгліш окей :). Там все і купив. Правда довго думав, як сказати зашит в кліточку.. так і не придумав. просто, як мавпа, показував... :)

Коротка історія сьогоднішнього дня.

Перш за все я є хеппі, що як мінімум 25 людей дивиться мій сайт щоденно :). Бачу що, ще не надоїв :). Відповідаю щодо коріння :) - я ж написав, що я українець. Бути ним престижно в Канаді, бо вважається нація процьовита та розумна. Більше питань не зауважив :). Тепер про тудей. Він в мене виявився повністю англійським: 8.25 - вихід з хати до курсів; ХХХ; 15.00 - повернувся до дому.
ХХХ- то курси, де топ стаття дня - я зустрічалася з пацаном зі школи, а потім він випадково мене зрадив, ми розбіжалися, а потім я все простіла і забрала його назад. За деякий час переїхали в інше місто і далі я не знаю, які у нас відносити. Можливо мені вийти заміж... Якшо бачите дуже логічна тема була.. психолог відповів, що дєвушка повинна розуміти шо пацан світу не бачив і вона повинна його відпустити. :). ... Потім з Роял Банку (найбільший банк) прийшла менеджер і провела 2ох годинний лікбез щодо рахунків/кредитів/можливих кидків ... дуже цікаво - мене аж голова боліла після презентації - як тренінг Шейкера, але ніц не володієш предметною областю, і все мусиш хапати на лєту.

По курсах, ми вирішили піти на ШРЕКА 3. За вхід платиш 14 дойлярів. Фоток немає, бо фотоапарат забув :). А так все як в нас кінопалац - крім: а) все дуже велике - еран в 2 рази більший ніж у кінопалаці; відстань між кріслами велика, для мого росту якраз; б) якість звуку набагато краща; в)18 залів....

Но море інфо фор тудей ;).
П.С. Анегдот з життя: Їду я в автобусі, в англомовному районі і чую українську розмову по мобілці: "Ой, та чого ти не прийшла до нас в неділю? Ми так всі тебе чекали, я, чоловік.. так давно не бачили/не чули.... Жаль, але приходи коли можеш. ти знаєш, ми всі тобі завжди раді..." кладе трубку, і казе подружці: "ти уявляєш та курва завтра до нас прийде"... я чить не розсміявся на весь автобус.... Висновок, не побіть висновок про украінців в Канаді, але майте на увасі, що вас можуть розуміти інші... :)